Ось-ось мине 30 років від часу існування нашого ліцею.. Майже 10 тисяч випускників пішли із його стін в життя. Одні;' пам'ятають йогоякТУ-10, інші-як СПТУ-20, ще інші - як ПТУ-20, а наймолодші - як професійний ліцей. Проте все це один – рідний наш навчальний заклад, який був першою сходинкою у професійне життя, або, власне, у життя взагалі.
Вони часто заходять в ліцей, щоб побачитись з наставниками, щоб зустрітись із молоддю, дати настанови уже з позицій зрілих майстрів своєї справи. Візит кожного - це подія у навчальному закладі, адже ми гордимось ними - окріплим молодим паростям, у котре вкладено працю, надію, віру.
Директор ліцею О. А. Окунєвський якось у справі завітав до начальника Шепетівського центру електрозв'язку № 4 Середюка Василя Васильовича. Статний поважний чоловік справив враження ерудованої людини, котра добре володіє і професійними навичками, і умінням працювати з людьми.
У розмові керівників виявилось, що Василь Васильович - наш випускник. Він опанував спеціальність регулювальника радіоапаратури та приладів.