.
Головна » 2009 Липень 2 » РАДІОМЕХАНІК З ОБСЛУГОВУВАННЯ ТА РЕМОНТУ РАДІОТЕЛЕВІЗІЙНОЇ АПАРАТУРИ
12:34 РАДІОМЕХАНІК З ОБСЛУГОВУВАННЯ ТА РЕМОНТУ РАДІОТЕЛЕВІЗІЙНОЇ АПАРАТУРИ | |
Радіомеханік встановлює і налаштовує телевізори з кольоровим і чорно-білим зображенням, розбирає, збирає, чистить радіоапаратуру, виявляє і усуває дефекти, модернізує вузли і блоки, ремонтує кімнатні антени і т.д. В основі будь-якої його діяльності завжди лежить огляд, за допомогою якого фахівець виявляє ознаки несправності приладу. В процесі ремонту радіомеханік орієнтується на специфічні звуки - гудіння або свист трансформаторів, характерні клацання та інші звуки. Дотиком до різних деталей він визначає міцність їх кріплення, ступінь нагріву. Таким чином, радіомеханіку дуже допомагають у роботі хороший зір і слух, тонка дотикальна і температурна чутливість і навіть нюх (запах згорілої деталі).Великі вимоги пред'являються до розумової діяльності фахівця. Він повинен володіти активністю мислення, умінням оперувати абстрактними поняттями.Чимала навантаження в даній діяльності припадає на кисті і пальці рук робітника. Їхні рухи повинні бути точними, впевненими. Хороший майстер - це уважний, організований, терплячий, акуратний працівник. Для нього також бажані такі якості, як контактність, ввічливість, товариськість. ІСТОРІЯ ВИНИКНЕННЯ ПРОФЕСІЇ Стан розвитку радіоелектронної промисловості в умовах сьогодення - це не є найголовніший критерій оцінки стану економіки країни, але з цією промисловістю безпосередньо сьогодні пов'язані всі економічні та соціальні перетворення в будь-якій державі: удосконалення технології зв'язку та передачі інформації, матеріальний достаток населення, останні досягнення науки і техніки в будь-якій галузі та інше. Як засіб реалізації потреб суспільства, радіоелектроніка за останнє сторіччя докорінно змінила погляди на життя і відображає досягнутий рівень виробництва, а також і культури в суспільстві. Наприкінці XIX століття, 1895 рік був відзначений важливою подією, яка, можливо, й не була серйозно оцінена сучасниками, але в подальшому мала великий вплив на розвиток промисловості, соціальні відносини, культуру та побут людства сьогодення. Час та місце цієї події добре відомі - 7 травня в Санкт-Петербурзькому університеті. В цей день О.С.Попов - викладач фізики одного з військово-морських училищ, - продемонстрував, як тоді казали, « бездротовий (безпровідний) телеграф». Події в радіоелектроніці розвивалися дуже швидко: через 2 роки почалися перші досліди з використання радіозв'язку між кораблями, що знаходилися в морі, а ще через 2 роки, тобто в 1899 році відбулося перше практичне застосування радіотехніки виключно в гуманних цілях - порятунок людей, що потрапили до біди: шторм на Балтиці відколов шматок криги з фінськими рибалками, що знаходились на ній. На допомогу їм був висланий криголам "Єрмак”. Операцією рятування керували через один з передавачів, що знаходився на островах. Операція пройшла успішно. В царській Росії не було умов для розвитку радіо і радіопромисловості як такої не існувало. Ті декілька радіо- фабрик, що були в країні, знаходилися в економічній та технологічній залежності від іноземних фірм. В той час домінувала кустарна технологія, виробництво радіоприладів велося на низькому рівні. Потреба задовольнялася головним чином за рахунок імпорту радіоапаратури. Керівництво Радянської Росії оцінило переваги, які дає радіоелектроніка і на протязі перших п’ятирічок в Радянському Союзі була сформована міцна радіопромисловість. Але, не дивлячись на досягнення радянської радіоелектроніки, в післявоєнні роки були оголошенні "буржуазними” та "капіталістичними” науками кібернетика та сама радіоелектроніка, саме тому Радянський Союз відразу був відкинутий в науковій роботі майже на 25 років назад та поступився лаврами першості в технології іншим країнам світу. Та сьогодні незалежна Україна на уламках могутнього Союзу намагається відновити міцний радіоелектронний потенціал, оскільки розвиток новітніх технологій та телекомунікацій - обумовлює загальнотехнічний прогрес: "піднімаються з колін” конверсовані за часів "перебудови” підприємства, які змушені були замість високотехнологічних приладів робити гаражні замки, каструлі та інше. Сьогодні на цих підприємствах модернізується технічна база, організовуються спільні з іноземним капіталом підприємства, держава знаходить кошти на перспективні наукові дослідження в цій галузі. Виробниче навчання в майстерні:    Практикують радіомеханіки Кожен учень професійного ліцею за час освітньої підготовки має пройти теоретичний і практичний курс навчання. Для того, щоб випускник міг гідно стати до лав робітничого класу, мати серйозні професійні навики, значна частина навчального часу відводиться на виробниче навчання та виробничу практику. Виробнича практика для групи радіомеханіків третього курсу розпочалась, власне, ще під час другого року навчання, продовжуючись протягом травня і червня. А ось третій, випускний курс, розпочався саме із практики. Кожен із нас може подумати: як же в такий складний час віднайти місце проходження практики, де учневі не тільки б давали серйозні професійні навички, а й оплачувати за час перебування, власне, роботи практиканта на виробництві? Проте такі підприємства державного підпорядкування і приватного зразка є. Керівники цих установ з усією серйозністю ставляться до молоді, вбачаючи у них майбутнє підприємства, його молоду перспективу. Шепетівчанами добре знаний ремонтний завод (раніше артбаза), яким керує Микола Васильович Жихарєв. Не один рік наші учні практикують, (а потім багато з них і працюють) у першому, другому, третьому, шостому цехах, здійснюючи ремонт військової техніки. Добрі відгуки майстрів та начальників цехів заслужили учні гр.№ 32 Чернушич Тарас, Лавренюк Олег, Поліщук Руслан. До речі, особливо хочеться відзначити сумлінне ставлення до справи Руслана Поліщука, адже він, після завершення першого етапу практики (на II курсі), залишився на заводі, де працював упродовж всіх літніх канікул. Безпосереднім наставником хлопців є Олег Джеря молодий чоловік, котрий свого часу був учнем нашого навчального закладу, закінчив його п'ятнадцять років тому, здобувши спеціальність монтажника радіотелевізійної апаратури і приладів. Зараз Олег усі свої вміння та навички передає теперішнім практикантам з особливою настирністю та вимогливістю. Він вважає, що головним для теперішніх студентів є те, що вони забезпечені роботою та отримують заробітну плату. Особливо приємно чути добрі відгуки про учня Лавренюка Олега від дуже поважної і небагатослівної людини Дмитра Олександровича Мартинюка (начальника першого цеху, майора у відставці). Дмитро Олександрович називає нашого хлопця добросовісним, працьовитим, дисциплінованим. Саме завдяки цим якостям за перший період практики Олег заробив найбільше грошей, і саме його найбільша їх частка вкладена у покупку комп'ютера для радіомайстерні ліцею. Шепетівчанам добре відома майстерня по ремонту і продажу мобільних телефонів, власником якої є Руслан Петрович Камлук колишній випускник нашого навчального закладу. Ремонт мобільних телефонів справа склала та вимагає серйозних знань і навиків. Саме до цієї справи взявся наш учень практикант Андрій Винокуров. Радіотехніка була покликом серця Андрія ще з дитинства, тепер, як він стверджує, - це основа його життя. Певно, саме тому показав себе хлопець з найкращого боку: після закінчення першого етапу практики він залишився влітку працювати в майстерні, а тепер її власник Р.П. Камлук запропонував Андрієві місце роботи після закінчення ліцею. Особливі слова вдячності хочу сказати директору ТРК «Шанс» Аліму Петровичу Штену, котрий щорічно забезпечує місцями для проходження практики і працевлаштовує багатьох наших учнів. От і зараз у його компанії п'ять наших практикантів: Фомін І., Островський Б., Назарко В., Серафимович В., Гончарук А. Вірю і знаю, що радіомеханіки випускники достойно понесуть у життя високе звання РОБІТНИК. Виробнича практика на підприємствах міста Шепетівки:     ХАРАКТЕР РОБОТИ Основний зміст функціональних обов'язків працівника: У зміст функціональних обов'язків радіомеханіка з обслуговування та ремонту радіоелектронної апаратури залежить від того який кваліфікаційний розряд йому присвоєно. Для якісного виконання робіт радіомеханік повинен володіти певним обсягом знань та навичок, які вимагають високого рівня загальної культури і знань в галузі фізики, математики та прикладної механіки. Вимоги до вмінь і знань радіомеханіка відповідного розряду викладено в Довіднику кваліфікаційних характеристик робітників, який затверджено в 1998 році. Приводимо витяг з цього Довідника. Радіомеханік з обслуговування та ремонту радіоелектронної апаратури 3-й розряд Завдання та обов'язки: * Виконує розбирання, складання, чищення телевізорів, радіоприймачів, магнітофонів, електропрогравальних пристроїв та іншої радіоапаратури не вище II класу. * Перевіряє радіолампи та випробувачі ламп. * Ремонтує кімнатні телевізійні антени. * Виконує заміну запобіжника в радіотелеапаратурі, ремонт штекера ручок керування, усунення нещільних контактів блокування, заміну та ремонт шнура живлення і штепсельної вилки, зняття та установку кінескопа телевізора не вище III класу, блоків, перемикачів телевізійних програм (ПТП), перемикачів телевізійних каналів (ПТК) антенного уводу. * Виявляє причини несправності і виконує ремонт однопрограмних радіотрансляційних гучномовців, електропрогравальних пристроїв (ЕПП) без автостопу. Повинен знати: * основні знання з електротехніки, радіотехніки, телебачення; * будову та функціональні схеми і роботу основних вузлів чорно-білих телевізорів, радіоприймачів та іншої радіоапаратури; * загальні відомості про передавання і приймання кольорового зображення; * характеристику радіоламп та напівпровідникових діодів; * правила, послідовність і способи розбирання та збирання чорно-білих телевізорів та іншої радіоапаратури; * виявлення несправностей чорно-білих телевізорів, радіоприймачів та іншої радіоапаратури, що викликають вихід зі строю радіоламп і методику ремонтування; * призначення та порядок користування вимірювальними приладами типу авометра і випробувача радіоламп; * типи та конструкцію кімнатних антен; * правила та способи установлення телевізорів, радіоприймачів та підключення їх до антен; * призначення та застосування монтажно-регулювального інструменту. Кваліфікаційні вимоги: * Повна або базова загальна середня освіта. * Професійно-технічна освіта або підготовка безпосередньо на виробництві без вимог до стажу роботи. Радіомеханік з обслуговування та ремонту радіоелектронної апаратури 4-й розряд. Завдання та обов’язки: * Виконує установлення чорно-білих телевізорів усіх класів. * Перевіряє напівпровідникові прилади (транзистори, діоди тощо) на випробувачах. * Виявляє причини несправностей у лампових чорно-білих телевізорах не вище II класу та проводить ремонти, не пов'язані з усуненням неперіодичних дефектів, заміною та настроюванням контурів, заміною та ремонтом печатних плат, галетних клавішних (кнопкових) перемикачів, усуває складні дефекти в ланцюгах автоматичних регулювань (автоматичного регулювання зусилля, автоматичного підстроювання частоти гетеродина і таке інше). * Виявляє причини несправностей, ремонтує лампові радіоприймачі та радіоли IV і III класів і магнітофони IV класу, електрофони та ЕПП усіх типів (окрім стереофонічних), 3-х програмних радіотрансляційних гучномовців. Повинен знати: * основи електротехніки, радіотехніки, телебачення, певні знання щодо телевізорів кольорового зображення напівпровідникових приладів; * призначення, взаємодію, будову та роботу елементів схем чорно-білих телевізорів, радіоприймачів та іншої радіоапаратури; принципові та монтажні схеми чорно-білих лампових і лампово-напівпровідникових телевізорів, радіоприймачів не вище II класу, магнітофонів не вище II класу та іншої радіоапаратури; * основні причини несправності цієї апаратури, методи, способи її перевірки, регулювання, настройки і ремонту; призначення і правила користування контрольно-вимірювальними приладами, які застосовуються під час ремонту радіотелевізійної апаратури; * правила установлення, монтажу телевізійних антен. Кваліфікаційні вимоги: * Повна базова загальна середня освіта. * Професійно-технічна освіта. * Підвищення кваліфікації, стаж роботи за професією III розряду не менше 1 року. Характеристика процесу праці: Праця радіомеханіка починається з підготовчих робіт. Спочатку радіомеханік знайомиться з технічною документацією на пристрій та характером виконання робіт, готує контрольно-вимірювальні прилади (настроює потрібні для роботи режими) та інструмент. Все це робиться з урахуванням вимог з ремонту радіоапаратури, після чого, починається процес виконання робіт (профілактика, пошук несправностей, заміна елементів, регулювання і налагодження, тощо). Існують різні методи виконання робіт радіомеханіком, серед них: * індивідуально-комплексна (виконання робіт з обслуговування і ремонту всіх типів апаратури)-; * індивідуально-операційна (виконання робіт з обслуговування і ремонту окремих блоків чи окремих типів апаратури); * конвеєрна. УМОВИ РОБОТИ Ступінь тяжкості та напруженості праці Професія радіомеханіка з обслуговування та ремонту радіотелевізійної апаратури відноситься до професії легкого ступеня тяжкості та середньої напруженості праці. Працюють за цією професією як чоловіки, так і жінки, тобто обмежень щодо статі ця професія не має. Тривалість робочого дня - 8 годин. Особливі умови та фактори праці: Роботи з обслуговування та ремонту радіотелевізійної апаратури проводяться в умовах цехів та ділянок з обов'язковим опаленням в зимовий період, з добре освітленими робочими місцями, що обладнані вентиляційним устаткуванням. Виконання робіт з обслуговування та ремонту радіотелевізійної апаратури характеризується специфічними умовами, які потребують особливого підходу до розв'язання санітарно-гігієнічних та медичних проблем. До таких умов належать: * сидячий характер праці радіо механіків, наявність постій-них робочих місць; * суміщення близьких за характером професій, технологічно пов'язаних між собою (монтажник РЕАП, в'язальник джгутів або контролер РЕАП); * робота в штучних постійних умовах при вентилюванні повітря в закритих приміщеннях; * робота зі шкідливими речовинами. Робота може здійснюватися в умовах постійних температур (15-20°С) в закритих приміщеннях цехів, ділянок, лабораторій. Окремі виробничі процеси пов'язані з виділенням у навколишнє середовище шкідливих речовин (гальванічні роботи, покриття елементів РЕА лаком та мастиками, пайка елементів з застосуванням різних флюсів), а також пилу (зачистка поверхонь плат для покриття лаками, підготовка контактів для луження і т.ін.). На монтажних роботах ряд процесів супроводжується шумом. Джерелами його є, ручний механізований інструмент з електро і пневмоприводом, автоматизовані машини, автомати та напівавтомати для монтажу та пайки. Виробнича санітарія охоплює систему санітарно-гігієнічних заходів, які запобігають шкідливому впливу виробничих факторів на здоров'я працівників, що залежать від навколиш-нього середовища, ергономічності робочих місць, змін температури, вологості, вентиляції повітря, освітлення робочих місць. Фактори, що несприятливо впливають на організм людини в умовах виробничої діяльності, називаються шкідливими. Організація освітлення на робочому місці радіомеханіка та ергономічність робочого місця (тобто зручне розташування потрібних приладів, інструментів та пристосувань) - одні з найважливіших умов зниження виробничого травматизму. Монтажники повинні працювати в чистому світлому спецодязі (найчастіше це халати), оскільки радіоелектронна апаратура псується за умов перевищення норм вологості, запиленості та загазованості повітря. Тому майже всі приміщення радіоелектронного виробництва оснащуються якісною вентиляцією з фільтрами повітря. Роботи часто виконуються з застосуванням мікроелементів, для цього застосовуються оптичні прилади, щоб зменшити напруження на зір. Радіомеханіки з незначним досвідом роботи, крім звичайних фізичних навантажень, зазнають і психологічних, пов'язаних із невпевненістю щодо якісного виконання роботи, що спричиняє надмірну напруженість і втому. РИНОК ПРАЦІ Галузеві та регіональні потреби у працівниках даної професії Кон’юнктура ринку радіотелевізійної продукції постійно змінюється, відповідно змінюється і ринок праці фахівців цієї промисловості. Вірогід-ність працевлаштування вище у осіб, які мають високий рівень знань і практичних навичок з даної професії і можуть швидко адаптуватись до нової роботи. Розвиток економіки України головним чином залежіть від підвищення темпів та ефективності науково-технічного прогресу в галузях народного господарства. На сьогодні все це неможливо без найновітніших комп'ютерних та телекомунікаційних технологій у впровадженні яких безпосередньо задіяні монтажники радіотелевізійної апаратури та приладів. Ступінь автоматизації та електронної складності побутових та виробничих приладів сучасності дуже високий, а згодом носитиме характер тотального - від побутового пилососу до космічного апарату. Тому в умовах ринкової економіки ймовірність працевлаштування у радіомеханіка з обслуговування та ремонту радіотелевізійної апаратури та приладів дуже значна - потреба в висококваліфікованих кадрах цієї професії постійно зростає в структурах усіх форм власності. Вузька спеціалізація в умовах ринку загрожує відсутністю роботи, тому оволодіння суміжними професіями: контролер РЕАП, оператор автоматичної лінії підготовки та пайки електро-радіоелементів на печатних платах, телерадіомеханік та інші - дозволяють робітникам якісно виконувати завдання,а при необхідності - продовжувати роботу з інших напрямків без перенавчання. Інші сфери діяльності, де можна реалізувати набуті професійні знання Набуті знання і вміння можна реалізувати на підприємствах вироб-ництва телевізійної апаратури, як монтажник радіотелевізійної апара¬тури і приладів, регулю¬вальник радіоапаратури. В монтажних організаціях - як монтажник ланцюгів слабкого струму та інше. ОСВІТНЯ ПІДГОТОВКА Державний стандарт професійно-технічної освіти для підготовки робітників з професії 7243.1 "Радіомеханік з обслуговування та ремонту радіотелевізійної апаратури” 3, 4, 5 і 6 розрядів розроблено відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17 серпня 2002 року № 1135 та ст. 32 Закону України "Про професійно-технічну освіту” (103/98 - ВР) і є обов’язковим для виконання усіма професійно - технічними навчальними закладами, підприємствами, установами та організаціями, що здійснюють або забезпечують підготовку кваліфікованих робітників, незалежно від їх підпорядкування та форми власності. Державний стандарт професійно-технічної освіти містить: -освітньо-кваліфікаційну характеристику випускника професійно-технічного навчального закладу; -типовий навчальний план підготовки кваліфікованих робітників; -типові навчальні програми з навчальних предметів, виробничого навчання і виробничої практики, передбачених типовим навчальним планом; -критерії кваліфікаційної атестації випускників; -перелік основних обов’язкових засобів навчання; -список рекомендованої літератури. У професійно-технічних навчальних закладах першого атестаційного рівня тривалість професійної підготовки на 3-й розряд складає 1305 годин, на 4-й розряд - 577 годин, на 5-й розряд - 619 годин, на 6-й розряд - 615 годин. У професійно-технічних навчальних закладах другого атестаційного рівня тривалість професійної підготовки встановлюється відповідно до рівня кваліфікації, яку набуває учень, що визначається робочим навчальним планом. Нормативні терміни навчання на другому ступені професійно-технічної освіти не повинні перевищувати: -для осіб, які мають повну загальну середню освіту - 1,5 року; -для осіб, які мають базову загальну середню освіту і здобувають повну загальну середню освіту - 4 роки; -для осіб, які мають базову загальну середню освіту або, як виняток, не мають її і поки не здобувають повної загальної середньої освіти - 2 роки. При організації перепідготовки кадрів за робітничими професіями термін професійного навчання встановлюється на основі термінів, передбачених для первинної професійної підготовки робітників з відповідної професії, при цьому навчальна програма перепідготовки може бути скорочена до 50 % за рахунок виключення раніше вивченого матеріалу за наявності у слухача документа про присвоєння робітничої професії. У разі необхідності зазначені терміни навчання можуть бути подовжені за рахунок включення додаткового навчального матеріалу відповідно до вимог сучасного виробництва, конкретного робочого місця, замовників робітничих кадрів тощо. Типовим навчальним планом передбачено резерв часу для вивчення предметів за потребою ринку праці ("Техніка пошуку роботи”, "Ділова етика і культура спілкування” та ін.). У професійно-технічних навчальних закладах другого та третього атестаційних рівнів наприкінці вивчення предметів "Радіоелектроніка та основи телебачення” і "Технологія виробництва, ремонту та обслуговування РЕА” проводиться атестація за рахунок часу, відведеного на їх вивчення. Освітньо-кваліфікаційні характеристики випускника складені на основі кваліфікаційної характеристики Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників (ДКХП. - Краматорськ, 1998, випуск 1, розділ 2), досягнень науки і техніки, впровадження сучасних технологічних процесів, передових методів праці, врахування регіональних особливостей галузі, потреб роботодавців і містять вимоги до рівня знань, умінь та навичок учнів. Професійно-практична підготовка здійснюється у навчальних майстернях, лабораторіях, навчально-виробничих дільницях та безпосередньо на робочих місцях підприємств. Професійно-технічний навчальний заклад, підприємство, установа, організація мають право, відповідно до змін у техніці, технологіях, організації праці тощо, самостійно визначати варіативний компонент змісту професійно-технічної освіти у робочих навчальних планах (до 20 відсотків у межах загального часу) та робочих навчальних програмах (до 20 відсотків навчального предмета і виробничого навчання). Зміни затверджуються згідно діючої нормативної бази. Типовими навчальними планами передбачено тижневе навантаження учнів (слухачів) не більше 36 годин при денному навантаженні не більше 8 академічних годин теоретичного навчання і 6 годин виробничого навчання. Під час проходження виробничої практики можливе навантаження учнів (слухачів) до 40 годин при досягненні ними 18-річного віку. Після завершення навчання кожний учень (слухач) повинен уміти самостійно виконувати всі роботи, передбачені освітньо-кваліфікаційною характеристикою, технологічними умовами і нормами, встановленими у відповідній галузі. До самостійного виконання робіт учні (слухачі) допускаються лише після навчання і перевірки знань з охорони праці. Кваліфікаційна пробна робота проводиться за рахунок часу, відведеного на виробничу практику. Перелік кваліфікаційних пробних робіт розробляється професійно-технічними навчальними закладами відповідно до вимог освітньо-кваліфікаційних характеристик. Критерії кваліфікаційної атестації випускників визначаються 12-ти бальною шкалою оцінювання навчальних досягнень учнів (слухачів). Присвоєння освітньо-кваліфікаційного рівня "кваліфікований робітник” відповідного розряду можливе за умови отримання учнем (слухачем) не менше чотирьох балів за критеріями кваліфікаційної атестації. Особі, яка опанувала курс професійно-технічного навчання і успішно пройшла кваліфікаційну атестацію, присвоюється освітньо-кваліфікаційний рівень "кваліфікований робітник” з набутої професії відповідного розряду та видається свідоцтво про присвоєння (підвищення) робітничої кваліфікації, зразок якого затверджується Кабінетом Міністрів України. Випускнику професійно-технічного навчального закладу другого та третього атестаційних рівнів, якому присвоєно освітньо-кваліфікаційний рівень "кваліфікований робітник”, видається диплом, зразок якого затверджується Кабінетом Міністрів України. Особі, яка не закінчила повний курс навчання у професійно-технічному навчальному закладі другого та третього атестаційних рівнів, але за результатами кваліфікаційної атестації їй присвоєно освітньо-кваліфікаційний рівень "кваліфікований робітник” з набутої професії відповідного розряду, видається свідоцтво про присвоєння (підвищення) робітничої кваліфікації, зразок якого затверджується Кабінетом Міністрів України. МЕДИЧНІ ОБМЕЖЕННЯ Протипоказання до навчання та виконання професійних обов’язків: Професія радіомеханіка з обслуговування та ремонту радіотелевізійної апаратури вимагає відповідного стану здоров’я. Протипоказано освоювати цю професію людям, які страждають хворобами: * відкриті форми туберкульозу; * бронхіальна астма та інші захворювання органів дихання; * ревматизм; гіпертонічна хвороба; * виразкова хвороба шлунку і дванадцятипалої кишки; * хронічний гастрит; * хронічні захворювання печінки та жовчовивідних шляхів; * захворювання ендокринної системи; * захворювання крові; * значні дефекти чи захворювання кісток, які обмежують рухливість кінцівок; * захворювання центральної нервової системи зі стійкими порушеннями інтелекту; * захворювання периферійної нервової системи, внаслідок яких виникають стійкі порушення рухів, чутливості; * хронічні захворювання суглобів та м’язової системи; * захворювання вух, що супроводжується стійким пониженням слуху навіть на одне вухо; * неврит слухових нервів; * виражені порушення вестибулярного апаратувиражені хвороби придаткових пазух носа; * понижена гострота зору; * різка відсталість загального фізичного розвитку * різко виражені хвороби придаткових пазух носа; * понижена гострота зору; * різка відсталість загального фізичного розвитку. ВИМОГИ ДО ІНДИВІДУАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ Психофізіологічні вимоги Тепм роботи радіомеханіка носить напружений характер, але може змінюватись в залежності від особливостей виконуваних операції. Одні з них виконуються у 1 повільному темпі (підготовка —контроль), інші - у більш інтенсивному темпі (монтаж, пайка, складання). Щоб якісно та своєчасно виконати їх, радіомеханіку треба мати швидку реакцію та добру координацію рухів. Робота радіомеханіка в силу певних особливостей вимагає розподілу уваги. Виконуючи основну операцію, він повинен стежити за контрольно-вимірювальними приладами, не допустити в процесі роботи з конкретними блоками радіоапаратури пошкодження сусідніх елементів і блоків. Крім того, в полі зору мають бути розміщені на робочому місці інструменти, елементи РЕА та технологічна документація, тощо. Досвідченого робітника відрізняє професійна увага на протязі усього робочого дня і для її постійної концентрації впродовж робочої зміни, необхідно мати значні вольові зусилля. В процесі роботи виникає потреба в запам'ятовуванні окремих вихідних і проміжних результатів, необхідних для досягнення мети. Термін зберігання в пам’яті інформації визначається її призначенням. Довготривала пам'ять необхідна радіомеханіку для запам'ятовування окремих алгоритмів пошуку несправностей блоків і елементів, послідовності виконання робіт, вимог, які висуваються до якості робіт, правил техніки безпеки. Функції оперативної пам'яті пов’язані з конкретними умовами роботи. ПЕРСПЕКТИВИ Перспективою для учня який щойно закінчив ПТНЗ за даною професією виступають: * Робота за здобутою професією; * Подальше професійне навчання; * Підвищення кваліфікації, оволодіння суміжними професіями. Подальше професійне навчання Подальше професійне навчання радіомеханіка з обслуговування та ремонту радіотелевізійної апаратури та приладів може відбуватися в умовах виробництва, на якому вони працюватимуть. Підвищення розряду робітників відбувається на підставі його заяви і подання керівником (майстром) робіт кваліфікаційній комісії, яка створюється на підприємстві. Головою тарифно-кваліфікаційної комісії є головний інженер, а членами майстер, бригадир, інженер з охорони праці, інженер з праці і заробітної плати, представник відділу кадрів. Підвищення кваліфікації, оволодіння суміжними професіями Підвищенню розряду робітникові в обов'язковому порядку передує курсова, групова та індивідуальна форма навчання, де робітник повинен підвищити свій рівень знань та вмінь. Це навчання може відбуватися за межами підприємства, на якому працює робітник: на спеціалізованих курсах, в спеціалізованих навчальних закладах. Підвищується кваліфікаційний розряд працівника обов’язково з урахуванням складності робіт, що виконується ним на підприємстві. Теоретичні знання і виконання пробної кваліфікаційної роботи перевіряються кваліфікаційною комісією. Велику роль у підвищенні кваліфікації будь-якого працівника відіграє його самоосвіта на протязі всього терміну роботи шляхом вивчення новітніх технологій та матеріалів, довідкової літератури та інше. Виконання робіт, які дещо відрізняються від затвердженої кваліфікаційної характеристики з професії "Радіомеханік”, вимагають від робітника оволодіння суміжними професіями з метою підвищення продуктивності праці, концентрації виконуваних робіт на одному робочому місці, підвищенні рівня зарплати, тощо. Суміжні професії кожний робітник може отримати на своєму підприємстві, або за його межами згідно вищезазначених правил, хоча більшість професійно-технічних навчальних закладів, де учні здобувають первинну професійну освіту, дають змогу на оволодіння інтегрованою (тобто технологічно складною) професією радіомеханіка з обслуговування та ремонту радіотелевізійної апаратури та приладів. А це означає, що в межах цієї професії, вже передбаченні знання та вміння з декількох суміжних професій. В умовах ринкових відносин можлива спеціалізація працівника у межах основної професії, тобто більший акцент на виконання якоїсь конкретної операції в роботі з більшою увагою та ретельністю, ніж інші, яким робітник володіє. Але, як правило, це не шкодить загальній професійній підготовленості радіомеханіка з обслуговування та ремонту радіотелевізійної апаратури та приладів. Встановлення робітнику вищого розряду, кваліфікації із суміжної професії, стимулює його для подальшого підвищення власного професійного рівня, постійного вивчення ним передового досвіду і новітніх технологій в галузі, впровадження ефективних прийомів і методів праці на робочому місці. СПОРІДНЕНІ ПРОФЕСІЇ Споріднені професії: регулювальник радіоапаратури, радіотехнік,радіоінженер. Коротко про професію «Радіотехнік» Радіотехнік або радіо-електротехнік - просторічна назва професії. Офіційна кваліфікація, яка привласнюється випускникам коледжів - техніки. А ось спеціальностей дві: Радіо-апаратобудування і Технічне обслуговування і ремонт радіоелектронної техніки. Не дивлячись на те, що набір дисциплін, що вивчаються, однаковий, різниця між ними істотна. Радіо-апаратобудування означає перш за все конструкторську діяльність і виробництво, а Технічне обслуговування - ремонт радіоелектронної техніки. Cпецифіка роботи радіотехніком: Найголовніше в цій роботі - розуміти, як відбуваються процеси усередині того або іншого апарату, уміти мислити логічно. Адже радіо-магнітні хвилі і радіо-промені - речі невидимі і невідчутні, проте, потрібно зуміти уявити собі їх рух і розповсюдження. Робота для радіотехніка: Місце знайти нескладно - послуги радіотехніка сьогодні потрібні на будь-якому середньому або крупному підприємстві. Це заводи, що проводять різну техніку (починаючи з побутової і закінчуючи військовою), наукові дослідницькі інститути, медичні установи, відео - і аудіо-салони, телеательє. Багато випускників коледжів йдуть працювати в область стільникового зв'язку, що бурхливо розвивається, де не вистачає фахівців, що розбираються в радіоелектронній апаратурі. Особисті якості: Ця професія для тих, кому подобається працювати з апаратурою, копатися в дрібних деталях. Для уважних і посидючих. Зарплата і перспективи професії радіотехніка: Зарплата безпосередньо залежить від типу організації, в якій працює фахівець. Оклад техніка на державному підприємстві від $350 до 600, середній заробіток фахівця, що починає, працює в комерційній структурі, коливається в районі $1000. Випускники коледжів за фахом радіотехніка чудово розбираються в комп'ютерному залізі і програмуванні. Тому багато хто з них йде в комп'ютерні фірми і магазини. Їх зарплати від $600. | |
| Категорія: Абітурієнту | Переглядів: 4625 | Додав: proflicey020 | |
