.
Головна » 2017 Жовтень 12 » ЗНО в 2018 році з української мови та літератури
13:15 ЗНО в 2018 році з української мови та літератури | |
Графік проведення зовнішнього незалежного оцінювання визначається згідно з затвердженим Міністерством освіти календарним планом проведення зовнішнього незалежного оцінювання навчальних досягнень осіб, які виявили бажання вступати до вищих навчальних закладів у 2018 році. У 2018 році зовнішнє незалежне оцінювання розпочнеться 22 травня з математики, 24 травня випускники шкіл складуть тести з української мови та літератури. ЗНО з інших предметів відбудеться з 1 червня по 13 червня 2018 року. ЗНО в 2018 році з української мови та літератури В квиток з цього предмету входить 58 завдань, які учень повинен вирішити за 180 хвилин. Робота включає три частини: перша, що перевіряє знання мови, включає 33 теста; друга, яка перевіряє знання з літератури, що складається з 24 тестів; третя, що передбачає висловлення учнем власних думок, складається з одного завдання на певну тему. З 2017 року завдання частин 1 і 3 будуть зараховані як результат державної підсумкової атестації і увійдуть у ваш документ про отримання середньої шкільної освіти. Завдання екзаменаційного білета можуть бути представлені у формі тесту з одним варіантом відповіді (максимальна оцінка – 1 бал), завдань на встановлення відповідності (до 4 балів за завдання) і у вигляді міні-твори (до 20 балів). Встановлений максимум за всі види завдань становить 104 тестових бали. Оголошення результатів ЗНО Оголошення результатів учасників зовнішнього тестування з української мови та літератури, іноземних мов, математики та біології відбудеться не пізніше 15 червня 2018 року; оголошення результатів з історії України, географії, фізики та хімії триватиме до 21 червня 2018 року. Розгляд апеляційних заяв щодо результатів зовнішнього незалежного оцінювання розпочнеться з дня офіційного оголошення результатів. Апеляційні заяви від учасників тестування, яких не задовольнили отримані результати ЗНО, будуть розглядатись починаючи з дня оголошення результатів кожного тесту. Додаткова сесія ЗНО для учасників, які не змогли взяти участь у основній сесії тестування з поважних причин, пройде у період з 2 до 11 липня 2018 року за окремим графіком, який має бути затверджений окремо. Список літератури на ЗНО з української літератури 1. Пісні Марусі Чурай. «Віють вітри», «За світ встали козаченьки» 2. Історичні пісні. «Ой Морозе, Морозенку», «Чи не той то Хміль». 3. «Дума про Марусю Богуславку». Балада «Ой летіла стріла» 4. «Повість минулих літ» (уривки про заснування Києва, про помсту княгині Ольги) 5. «Слово про похід Ігорів» 6. Григорій Сковорода. «De libertate», «Всякому місту – звичай і права», «Бджола та Шершень», афоризми 7. Іван Котляревський. «Енеїда», «Наталка Полтавка» 8. Г. Квітка-Основ’яненко. «Маруся» 9. Тарас Шевченко. «До Основ’яненка», «Катерина», «Гайдамаки», «Кавказ», «Сон» («У всякого своя доля), «І мертвим, і живим, і ненарожденним…», «Заповіт». 10. Пантелеймон Куліш. «Чорна рада» 11. Марко Вовчок. «Максим Гримач 12. Іван Нечуй-Левицький. «Кайдашева сім’я» 13. Панас Мирний «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» 14. Іван Карпенко-Карий. “Мартин Боруля” 15. Іван Франко. «Гімн», «Чого являєшся мені у сні», «Мойсей» 16. Михайло Коцюбинський. «Тіні забутих предків», «Intermezzo» 17. Ольга Кобилянська. «Земля» 18. Леся Українка. «Contra spem spero!», «Лісова пісня» 19. Микола Вороний. «Блакитна Панна» 20. Олександр Олесь. «Чари ночі», «О слово рідне! Орле скутий!..» 21. Микола Зеров. “Київ – традиція” 22. Павло Тичина. «О панно Інно», «Арфами, арфами…», «Ви знаєте, як липа шелестить…», “Пам’яті тридцяти” 23. Максим Рильський «Молюсь і вірю…», “Вітер грає” 24. Микола Хвильовий. «Я (Романтика)» 25. Юрій Яновський. «Дитинство» 26. Володимир Сосюра. «Любіть Україну» 27. Валер’ян Підмогильний. «Місто» 28. Остап Вишня. «Моя автобіографія», «Сом» 29. Микола Куліш. «Мина Мазайло» 30. Богдан-Ігор Антонич. «Різдво» 31. Олександр Довженко. «Україна в огні», «Зачарована Десна» 32. Андрій Малишко «Пісня про рушник» 33. Василь Симоненко. «Ти знаєш, що ти людина..», «Задивляюсь у твої зінниці…» 34. Олесь Гончар. «Залізний острів» 35. Григір Тютюнник. «Три зозулі з поклоном» 36. Василь Стус. «Як добре те, що смерті не боюсь я», «О земле втрачена, явися!..» 37. Іван Драч. «Балада про соняшник» 38. Ліна Костенко. «Страшні слова, коли вони мовчать», «Українське альфреско», 39. Іван Багряний. «Тигролови» ХАРАКТЕРИСТИКА СЕРТИФІКАЦІЙНОЇ РОБОТИ з УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ І ЛІТЕРАТУРИ (базовий рівень) Зміст роботи визначається на основі Програми зовнішнього незалежного оцінювання з української мови і літератури для осіб, які бажають здобувати вищу освіту на основі повної загальної середньої освіти (затверджено Міністерством освіти і науки України, наказ від 01.10.2014 р. № 1121). Загальна кількість завдань роботи – 58. На виконання роботи відведено 180 хвилин. Сертифікаційна робота з української мови і літератури базового рівня складається із завдань трьох форм: 1. Завдання з вибором однієї правильної відповіді. До кожного із завдань подано чотири або п’ять варіантів відповіді, з яких лише один правильний. Завдання вважається виконаним, якщо учасник зовнішнього незалежного оцінювання вибрав і позначив правильну відповідь у бланку відповідей А. 2. Завдання на встановлення відповідності). До кожного завдання подано інформацію, позначену цифрами (ліворуч) і буквами (праворуч). Щоб виконати завдання, необхідно встановити відповідність інформації, позначеної цифрами та буквами (утворити «логічні пари»). Завдання вважається виконаним, якщо учасник зовнішнього незалежного оцінювання правильно зробив позначки на перетинах рядків (цифри від 1 до 4) і колонок (букви від А до Д) у таблиці бланка відповідей А. 3. Завдання з розгорнутою відповіддю. Завдання цієї форми передбачає створення учасником зовнішнього незалежного оцінювання власного аргументативного висловлення на дискусійну тему в бланку відповідей Б. Увага! * – завдання з української мови, результат виконання яких буде зараховуватися як державна підсумкова атестація Схеми оцінювання завдань сертифікаційної роботи з української мови і літератури базового рівня: 1. Завдання з вибором однієї правильної відповіді оцінюється в 0 або 1 бал: 1 бал,якщо вказано правильну відповідь; 0 балів, якщо вказано неправильну відповідь, або вказано більше однієї відповіді, або відповіді не надано. 2. Завдання на встановлення відповідності («логічні пари») оцінюється в 0, 1, 2, 3 або 4 бали: 1 бал за кожну правильно встановлену відповідність («логічну пару»); 0 балів, якщо не вказано жодної правильної логічної пари або відповіді на завдання не надано. 3. Завдання з розгорнутою відповіддю оцінюється від 0 до 20 балів за критеріями змісту та мовного оформлення: 1. Теза: 0, 1 або 2 бали. 2. Аргументи: 0, 1 або 2 бали. 3а. Приклад із літератури чи інших видів мистецтва: 0, 1 або 2 бали. 3б. Приклад, що є історичним фактом або випадком із життя: 0, 1 або 2 бали. 4. Логічність, послідовність: 0, 1 або 2 бали. 5. Висновок: 0, 1 або 2 бали. 6а. Орфографія та пунктуація: 0, 1, 2, 3 або 4 бали. 6б. Лексика, граматика та стилістика: 0, 1, 2, 3 або 4 бали. Увага! Роботу, що не відповідає темі власного висловлення, буде оцінено в 0 балів. Роботу обсягом до 100 слів буде оцінено в 0 балів. Максимальна кількість балів, яку можна набрати, правильно виконавши всі завдання сертифікаційної роботи з української мови і літератури базового рівня, – 104. Завдання з розгорнутою відповіддю( зразок) «Долі не обирають… Її приймають – яка вона вже не є. А коли не приймають, тоді вона силоміць обирає нас», – казав Василь Стус і все, що трапилося з ним у житті, сприймав як дар, що дає йому можливість бути щирим, бути собою. Проте від більшості людей можна почути: «Чому це сталося саме зі мною?» Як потрібно сприймати всі перипетії долі, щоб зберегти свою гідність? Я погоджуюся з твердженням В. Стуса, що долі не обирають, її потрібно сприймати, якою вже вона є. Та все ж людина має бути творцем свого талану. По – перше, на світі не існує досконалих людей, а тому кожен повинен займатися самовдосконаленням, виробляти характер. Адже саме від характеру (або від безхарактерності) залежатиме доля людини. Прикладом може слугувати герой роману І. Багряного «Тигролови» Григорій Многогрішний. Своїм стрибком майже у смерть із черева скаженого дракона він змінює свою долю, пробуджує у в’язнів почуття людської гідності, надії і переконання — «ліпше вмирати біжучи, ніж жити гниючи». Григорій із гідністю сприймає усі випробування долі та перемагає, не тільки тому, що був фізично дужим і наполегливим у досягненні мети, а й тому, що зберіг у собі людяність, здатність співчувати і співпереживати. По – друге, від долі справді не втечеш. Але потрібно мужньо сприймати її перипетії, щоб зберегти гідність. Історичний приклад – оратор Демосфен. Неймовірні зусилля волі допомогли йому перетворитися з боязкого і млявого на рішучого й упевненого в собі генія красномовства. Згадуються рядки з листів Василя Стуса до свого сина: батько не втомлюється повторювати про необхідність серйозно працювати над формуванням власного характеру, сприймати все, що трапляється у житті, як дар, а найголовніше – залишитися самим собою. Найбільшої шани заслуговують учинки людей, які сприйняли випробовування долі достойно. Карався, мучився, але не каявся наш пророк Т. Шевченко, підтримував своїм прикладом знесилених. Мужній П. Грабовський, горда Леся Українка, нездоланий Каменяр, інтелігентний, але непокірний М. Коцюбинський. Свою долю вони сприймали як дар. Ніколи від них не чули близькі нарікань: «Чому це трапилося саме зі мною?». Ці люди є взірцем мужнього сприйняття випробувань долею. Отже, наскільки людина є творцем своєї долі залежить від характеру, від розуміння нею сенсу буття, від того, що не дається кожному в готовому вигляді, а формується роками. Робота над твором 1. З’ясуйте, чим є формулювання вашого висловлювання (це тема чи ідея). 2. Якщо це ідея, починайте добирати до неї докази, якщо згодні, або контраргументи, якщо не згодні. 3. Якщо формулювання теми подано у формі розповідально-називного речення, то перебудуйте його в питальне речення. Дайте відповідь на це запитання і отримаєте головну думку вашого твору (ідею). Ідея — це висновок вашого твору. Таким чином, правильне планування твору починається не зі вступу, а з кінця, тобто з висновку. 4. Сформулювавши висновок (ідею), доберіть до нього докази. Відберіть найбільш сильні аргументи, подивіться, щоб вони не збігалися, відкиньте найбільш слабкі та спірні. Докази, які залишилися, розподіліть у певній послідовності (за хронологією, за важливістю доказів тощо). Таким чином, ми отримуємо план основної частини твору. 5. Дивлячись на основну частину твору і висновок, необхідно вирішити, який варіант тези краще підійде в цьому випадку. Якщо всі докази проводять одну й ту саму ідею, то краще взяти твердження. Якщо ж основна частина побудована як дослідження, тобто з’ясування сильних або слабких сторін того чи іншого явища, характеру, думки, то тезу краще сформулювати у формі проблемного запитання. 6. Тепер, коли зрозуміла логіка в побудові твору, необхідно продумати вступ (зачин), який мас підвести до тези (ствердження або запитання). Вибирайте тип вступу у відповідності до змісту теми. 7. Не забувайте про зв’язки між окремими частинами твору. «Шви» повинні бути непомітними. Кожна наступна частина має плавно витікати з попередньої. 8. Спланувавши твір, починайте створення чорнового варіанта. 9. Закінчивши чернетку, відверніть свою увагу на хвилину, а потім подивіться на твір та оцініть його. Читаючи чернетку, перевірте наявність орфографічних, пунктуаційних, граматичних, мовленнєвих, стилістичних, логічних, фактичних помилок. Виправте їх, тобто проведіть редагування тексту: викресліть зайве, неінформативні речення або їхні частини; розділіть на два-три речення заплутані фрази; замініть невдалі слова і вирази більш вдалими і т.п. 10. Відредагувавши чернетку, перепишіть твір начисто. Прочитайте два-три рази, ще раз перевірте його для того, щоб уникнути помилок. Справжнє прізвище – псевдонім письменника А.Метлинський Амвросій Могила Я.Головацький Ярослав Г.Квітка-Основ’яненко Фалалей Повитухін Л.Глібов Дідусь Кенир(Кенер) С.Руданський Вінок П.Грабовський Граб, Журба М.Драгоманов Українець Т.Шевченко Дармограй П.Рудченко Панас Мирний І.Тобілевич І.Карпенко-Карий М.Тобілевич М.Садовський П.Тобілевич П.Саксаганський І.Франко Малий Мирон, Джеджалик Б.Грінченко Василь Чайченко В.Самійленко Сивенький, Полтавець Л.Косач Леся Українка, дочка Прометея В.Стефаник В.Семенів Олександр Кандиба О.Олесь Олесь Кандиба О.Ольжич П.Губенко Остап Вишня, П. Грунський, П. Чечвянський М.Фітільов М.Хвильовий І.Лозов’ягін І.Багряний Твір, автор, жанр та головні герої творів, що виносяться на ЗНО 1. Іван Котляревський «Наталка Полтавка». Соціально-побутова драма.Терпилиха (Горпина, Наталка).Возний . Виборний Макогоненко. 2. Григорій Квітка-Основ’яненко «Маруся» Сентиментально-реалістична соціально-побутова повість. Наум Дрот, його дружина Настя. 3. Пантелеймон Куліш «Чорна рада». Історичний роман (перший в укр.літ.), роман-хроніка, історико-пригодницький роман. Гетьман Павло Тетеря.Полковник Яким Сомко.Полковник Васюта Золотаренко.Гетьман Січі Іван Брюховецький.Шрам (справжнє прізвище Чепурний). 4. Іван Нечуй-Левицький «Кайдашева сім’я». Соціально-побутова повість. Маруся й Омелько Кайдаші, Карпо й Лаврін, Мотря й Мелашка , Баба Палажка. 5. Панас Мирний (Рудченко) «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Соціально-психологічний роман . Роман з народного життя. Чіпка Варениченко, його мати Мотря. Його батько Іван Вареник. Грицько Чупруненко, його дружина Христя, москаль Максим Ґудзь. 6. Іван Карпенко-Карий «Мартин Боруля».Трагікомедія.Мартин Боруля. 7. Михайло Коцюбинський «Тіні забутих предків». Повість. Іван Палійчук, його кохана Марічка Гутенюк, дружина Палагна, сусід Юра. 8. Ольга Кобилянська «Земля». Повість. Івоніка Федорчук, його дружина Марійка, сини Михайло та Сава. 9. Володимир Винниченко «Момент». Новела. Революціонер, панночка Муся, контрабандист . 10. Юрій Яновський «Шаланда в морі». Новела. Рибалка Мусій Половець, Половчиха. 11. Валер’ян Підмогильний «Місто». Урбаністичний роман. Степан Радченко. 12. Микола Куліш «Мина Мазайло». Сатирична комедія. Родина Мазайла: Мина, його діти Рина й Мокій. 13. Олександр Довженко «Україна в огні». Кіноповість. Родина Запорожців: Лаврін і Тетяна, п’ятеро синів – Роман, Іван, Савка, Григорій, Трохим і дочка Олеся. 14. Олесь Гончар «За мить щастя». Новела. Артилерист Сашко Діденко, мадярка Лорі (Лариса), її чоловік, комбат Шадура. 15. Іван Багряний «Тигролови». Пригодницький роман . Григорій Многогрішний, родина Сірків: Наталка, Гриць та їх батьки – Денис Сірко та Сірчиха, майор НКВС Медвин. Викладач Т.С.Ваколюк | |
| Категорія: Методична робота | Переглядів: 1139 | Додав: proflicey020 | |
