.
Головна » 2016 » Лютий » 29 » Співпраця на уроках загальноосвітньої та практично-теоретичної підготовок -як умова самореалізації суб’єктів освітнього процессу
11:09 Співпраця на уроках загальноосвітньої та практично-теоретичної підготовок -як умова самореалізації суб’єктів освітнього процессу | |
Головною метою роботи педколективу ліцею є удосконалення уроку як засіб творчого розвитку викладача та учня, формування і розвиток високоінтелектуальної особистості з громадською позицією, готовою до конкретного вибору свого місця в житті, створення такої системи навчання, яка б забезпечувала освітні потреби кожного суб’єкта освітнього процесу відповідно до його нахилів, інтересів та можливостей. Завдання над яким працює педагогічний колектив ліцею можна окреслити так: учень має набути фахові знання з обраної професії, а викладачи та майстри виробничого навчання – мотивувують, організовують, координують, консультують, контролюють. Важливим принципом організації навчання у ПТНЗакладах є забезпечення оптимального поєднання професійно-технічного і загальноосвітнього циклів при збереженні самостійної системи кожного з них. Особливу роль відіграє при цьому професійна спрямованість викладання загальноосвітніх предметів, а також забезпечення міжпредметних зв’язків у навчальному процесі, тобто взаємна узгодженість змісту навчальних дисциплін, зумовлена системою наук і навчально-виховними цілями. Вирішувати цю задачу дозволяють міжпредметні зв’язки загальноосвітньої, загальнопрофесійної, професійно-теоретичної та професійно-практичної підготовок, та застосування на уроках новітніх технологій, які забезпечують учню розвиток його мотиваційної сфери, інтелекту, самостійності, колективізму, схильностей, уміння здійснювати самостійне управління навчально – пізнавальною діяльністю. У професійно-технічних навчальних закладах проблема формування в учнів професійних якостей має першорядне значення. Якість професійної підготовки у справі виховання і навчання майбутніх кваліфікованих робітників прямо впливає на рівень їх кваліфікації. Принцип професійної спрямованості навчання служить реалізації основного напрямку розвитку професійно-технічної педагогіки - встановленню органічного зв'язку між загальноосвітньою та професійною підготовкою кваліфікованих робітників. Для забезпечення успіху у навчання викладачі Шепетівського професійного ліцею застосовують системний підхід у навчанні: гуманістичний підхід до особистості, індивідуалізація навчання на основі глибокого знання дитини, активність учня, позитивна емоційна забарвленість спілкування викладача і учня. Відомо, що в ПТНЗ для навчальних груп на базі базової загальної середньої освіти використовується навчальна програма і посібники, призначені для учнів Х-ХІ класів загальноосвітніх шкіл. Але викладання загальноосвітніх дисциплін у ліцеї суттєво відрізняється від викладання цих дисциплін у школі. Більш того, для різних професій курси фізики, хімії, математики, української або іноземної мови викладаються стосовно до професій, яких набувають учні. Важливою складовою частиною професійної підготовки учнів є забезпечення наступності використання дидактичних принципів: зв'язок теорії та практики в навчанні; науковість; систематичність і послідовність; свідомість засвоєння і активність навчання; доступність і посильність навчання і праці для учнів; наочність у навчанні; міцність знань, умінь та навичок; індивідуальний підхід; виховуючий характер навчання. Розмаїття професій не дозволяє відобразити в програмах вимоги кожної з них до професійної підготовки учнів. Тому професійно значущий матеріал у кожному конкретному випадку мають добирати методичні комісії та самі викладачі, базуючись на власному педагогічному досвіді. Для реалізації професійної спрямованості в навчальному процесі необхідно: 1) у процесі вивчення загальноосвітніх дисциплін розкривати сутність явищ, законів, положень науки, супроводжувати конкретними принципами їхнього використання в професії, що вивчається (у техніці, технології, інструментах, прийомах і методах роботи); 2) у процесі професійної підготовки розкривати закони, принципи і положення науки, які є основою техніки, технології виробництва, інструментів, професійних умінь та навичок, що вивчаються; 3) під час вивчення курсів з фізики, біології, хімії та інших дисциплін систематично пропонувати для розв’язання задачі і завдання виробничого змісту відповідно до професій, що їх опановують учні; 4) у процесі вивчення загальноосвітніх та загальнотехнічних предметів розкривати особистісну і суспільну значущість політехнічних знань і умінь для найповнішого оволодіння технологією, складними спеціальностями, професійною майстерність, враховувати зв’язок принципів професійної спрямованості і проблемності як умову розвитку здібностей учнів до технічної творчості і раціоналізації. Досягнення професійної спрямованості у практиці викладання загальноосвітніх предметів можна здійснювати різними шляхами: • конкретизацією теорій, явищ і процесів під час вивчення курсу тієї чи іншої науки, використовуючи навчальний матеріал спеціальних предметів; • показом практичного використання в даній професійній діяльності знань, отриманих під час вивчення загальноосвітніх предметів; • складання задач з професійно спрямованим змістом, виконанням розрахунків, пов’язаних з майбутньою професійною діяльністю учнів; • використання ІКТ, кіно, відеофільмів із загальноосвітніх предметів з ілюстрацією в них наступності та взаємозв’язку основ наук і професійних знань відповідно до профілю навчального закладу. Реалізуючи принцип професійної спрямованості, викладачі загальноосвітніх дисциплін (Маєвська О.Г., Ваколюк Т.С., Гуменюк Л.Р., Здрачук А.С., Ляска О.О., Міщук О.Ю.) пояснюють учням, яким чином вони можуть знання, набуті на уроках математики, української мові, іноземної мові, фізики використати під час вивчення спеціальної технології та виробничого навчання. Разом з тим, викладачі на уроках намагаються максимально використовувати приклади, взяті безпосередньо з практичної діяльності кваліфікованих робітників. Особливу увагу викладачі загальноосвітніх дисциплін звертають на те, щоб не виникало дублювання матеріалу предметів спеціального циклу. Адже, професійна спрямованість навчання у професійному ліцеї є провідним принципом. При вивченні загальноосвітніх, загальнопрофесійних та спецдисциплін викладачі ліцею активізують в учнів бажання вчитися, не просто передають їм свої знання і вміння, а й викликають в них пізнавальну та практичну активність, мотивують до самовдосконалення, самореалізації та самовираження. Викладачі професійно-теоретичної підготовки (Титус М.І., Кучер С.Є., Коврига О.М., Ляска С.Г., Більчук М.С., Возіян В.В., Вінічук С.М.) на уроках спецдисциплін застосовують закон професійної педагогіки «знання типів виробництва, для яких здійснюється підготовка робітників». Це дозволяє готувати робітників за різними кваліфікаційними розрядами. Адже досконале знання технологічних процесів на виробництвах, вміння та набуті навички на уроках виробничого навчання та виробничої практики дають змогу випускникам ліцею отримати диплом кваліфікованого робітника високих розрядів. Незважаючи на серйозність проблеми, у вітчизняній методичній літературі практично відсутні науково – обґрунтовані методичні рекомендації з розробки та застосування дидактичних матеріалів з урахуванням профілів професійно-технічних навчальних закладів. Це породжує невідповідність між необхідністю застосовувати дидактичні матеріали з професійною спрямованістю на уроках загальноосвітніх предметів й недостатньою розробленістю як самих засобів, так і методики їх застосування у навчальному процесі. Ця невідповідність призводить до того, що найбільш досвідчені педагоги здійснюють спроби власними силами наблизити викладання предмета до професійної підготовки учнів. Вони складають завдання з виробничим змістом, але, на жаль, ця кропітка праця не завжди призводить до бажаного ефекту. Причина такого явища полягає у недостатній компетентності викладачів загальноосвітніх предметів у питаннях професійно-технічного змісту навчання. В ідеалі викладачі загальноосвітніх предметів повинні хоча б у загальних рисах знати весь процес професійної підготовки, знати, які складові цього процесу становлять для учнів особливу складність. У такому разі вони завжди зможуть виділити і посилити відповідно до свого предмета ті компоненти навчальної діяльності, які необхідні при оволодінні професійними знаннями. Щоб досягти цієї мети, необхідно постійно погоджувати колективну, групову роботу педагогів по встановленню міжпредметних зв’язків. Ця діяльність може мати локальний характер, обмежуючись межами однієї навчальної теми, може охоплювати декілька навчальних тем, пов’язаних загальними для ряду предметів провідними ідеями, а також об’єднувати групу навчальних курсів, що вирішують комплексну міжпредметну проблему. Таким чином, міжпредметні зв'язки стають засобом підвищення наукового рівня і політехнічної спрямованості теоретичного і виробничого навчання. Координацію методичної роботи викладачів і майстрів виробничого навчання по реалізації складної структури міжпредметних зв'язків здійснюють заступник директора по навчально-виробничій роботі і методист ПТНЗ. Вони: • сприяють вивченню викладачами загальноосвітніх предметів навчальних програм по виробничому навчанню, а викладачами спеціальних дисциплін – програм загальноосвітніх предметів; • здійснюють планування комплексних екскурсій, комплексних контрольних робіт тощо; • включають питання міжпредметних зв'язків у плани проведення педрад і засідань методичних комісій; • організують обмін досвідом (взаємовідвідування та аналіз відкритих уроків і позакласних заходів з міжпредметними зв'язками, підготовка методичних розробок). Будь-який із способів співробітництва та співтворчості педагога і учнів збільшує мотивацію учнів до навчання. Цікаві динамічні заняття сприяють підвищенню інтересу до навчання, а заохочення і підвищена увага по відношенню до учнів з боку педагога стимулює прагнення до успіху. А індивідуальний підхід у процесі педагогічного діалогу створює умови для мотивації навіть слабовстигаючих учнів. Останнім часом у вивченні предметів особливу роль займають інформаційно-комунікаційні технологі, які також здатні підвищити інтерес учнів до процесу пізнавання і самостійної роботи. Там, де педагогічні працівники оволоділи і постійно використовують методику відбору і структурування змісту навчального матеріалу на основі зв’язку загальноосвітніх і професійно–технічних дисциплін, де, виходячи із досягнень педагогічної науки і передового педагогічного досвіду, готуються і проводяться уроки, позаурочні заходи, помітне підвищення якості навчання і виховання учнів. Отож підсумую: необхідно постійно вести серйозну розмову про те, якою повинна бути загальноосвітняі та професійна підготовки у ліцеї і як найбільш ефективно використовувати резерви для їх удосконалення, адже це допоможе майбутнім робітникам стати мобільнішими, зробить професійні заклади привабливішими для академічно здібної і економічно самостійної молоді. Заст. директора з НВР С.Є.Кучер | |
| Категорія: Навчально-виробнича робота | Переглядів: 675 | Додав: proflicey020 | |
