.
Головна » 2012 » Грудень » 25 » Самоосвіта педагога
11:33 Самоосвіта педагога | |
Удосконалення методичної майстерності – це передусім самоосвіта, особисті ваші зусилля, спрямовані на підвищення власної культури праці і в першу чергу культури мислення. В.Сухомлинський Людина прагне досконалості. Самовдосконалення як соціальний процес базується на вимогах суспільства та професії до особистості фахівця. Причому вимоги, що пред’являються спеціалісту, повинні бути вище тих можливостей, що має людина. Ще однією важливою передумовою процесу самовдосконалення є ставлення самого фахівця до вимог, що висуваються. Звісно, якщо він байдуже ставиться до них, про розвиток особистості не йдеться. Учитель - це суспільна особистість, до якої постійно привернута увага багатьох людей: учнів, батьків, колег. На викладачеві сконцентрована увага, тому він повинен постійно бути більш досвідченим, більш розвиненим за інших. Освіта, яку він отримав - це платформа, на яку можна в процесі самоосвіти покластись. Самоосвіта в останній час - дуже актуальне питання розвитку професійних здібностей викладача. Професійне самовдосконалення педагога здійснюється через самоосвіту, активну участь у різноманітних методичних заходах, що проводяться в навчальному закладі та самовиховання. Самоосвіта педагога – це провідна форма вдосконалення професійної компетентності, що полягає в засвоєнні, оновленні, поширенні й поглибленні знань, узагальненні досвіду шляхом цілеспрямованої, системної самоосвітньої роботи, спрямованої на саморозвиток та самовдосконалення особистості, задоволення власних інтересів і об’єктивних потреб освітнього закладу. Самоосвіта педагога не повинна зводитися до відновлення знань, якими він оволодів у вузі, мова йде про ознайомлення з новітніми педагогічними та психологічними дослідженнями, пошук нових напрямків у методиці та організації навчально-виховного процесу, розгляд на високому науковому рівні педагогічних проблем, що викликають утруднення в практичній роботі. На сьогодні виникла необхідність у більш глибокому вивченні діяльності педагога з метою визначення рівня його професійної підготовки, компетентності, об’єктивної оцінки його праці. Як же раціонально спланувати самоосвітню діяльність, щоб мати дійсно ефективний результат? Діяльність з самоосвіти починається з діагностики власних утруднень, проблем. Проведення зовнішнього діагностування з педагогічної, методичної, психологічної компетенцій педагога та спонукання до самооцінки та самоаналізу власних можливостей, якостей, результатів професійної діяльності – основна умова ефективної самоосвіти. Для цього в нашому навчальному закладі методистом проводиться діагностування професійних здібностей майстрів та викладачів двічі на рік. Діагностування охоплює питання методики, психології, педагогіки, навчально-виробничого процесу. Результати узагальнюються в діагностичній карті, з якої видно, над якими аспектами кожному ІПП потрібно ще попрацювати. Результати зведеної діагностичної карти беруться до уваги методистом ліцею та головами методичних комісій при плануванні роботи на наступний навчальний рік, викладачами та майстрами при складанні плану самоосвіти, виборі індивідуальної методичної проблеми. План самоосвітньої роботи зобов’язаний мати кожен педагогічний працівник. Він складається на початку кожного навчального року та погоджується з методистом ліцею. План охоплює такі напрями роботи: 1. Робота з нормативними , інформаційно-методичними матеріалами. 2. Розвиток психолого-педагогічної та управлінської культури. 3. Робота з підвищення фахової компетентності. 4. Вивчення досягнень науково-технічного прогресу. 5. Розвиток загальної культури. До основних аспектів вибору змісту і форм самоосвітньої роботи ІПП належать: • Опрацювання законодавчих та нормативно-правових документів з питань освіти. • Вивчення нових наукових ідей, найактуальніших педагогічних проблем (у відповідності до єдиної науково-методичної проблеми ліцею). • Вивчення передового педагогічного досвіду кращих педпрацівників ліцею, області, України. • Аналіз та самоаналіз уроків. • Робота над індивідуальною психолого-педагогічною проблемою, докурсовим та післякурсовим завданням. Питання самоосвіти викладачів та майстрів закладу неодноразово підіймається на нарадах, педагогічних радах, засіданнях методичних комісій, інструктивно-методичних нарадах з методистом. Воно є актуальним як і новий можливо більш принциповий підхід до атестації педагогічних працівників в поточному році. Професійне самовдосконалення педагога через самоосвіту – шлях довгий та нелегкий. А хто сказав, що професія вчителя легка? Отож бажаю інженерно-педагогічним працівникам ліцею сил, натхнення, творчих злетів в осягненні безкрайніх просторів цікавого, нового в цьому навчальному році. А свою статтю хочу завершити словами В.Сухомлинського: "Далеко не кожен стане вченим. Письменником, артистом. Далеко не кожному судилося винайти порох або велосипед, але майстром своєї справи має стати кожен!". Марина Васик, методист ліцею  | |
| Категорія: Методична робота | Переглядів: 1601 | Додав: proflicey020 | |
