.
Головна » 2018 Травень 21 » ПРО ЩО ПЛАЧУТЬ ВЕТЕРАНИ
10:08 ПРО ЩО ПЛАЧУТЬ ВЕТЕРАНИ | |
Задумка виникла після того, як на одному із виховних заходів , після перегляду документального фільму «Пам’ять серця жива”, поважна людина, сивочолий ветеран афганських подій не зміг стримати сліз. Як розуміють і чи розуміють взагалі молоді люди душу ветерана? Таке питання поставив перед нами В.С.Пипич, який пізніше стане головою журі проведеного конкурсу. Викладаючи у творах свої незаангажовані думки, учні розуміють, що,перш за все, у кожного ветерана «.. на все життя залишились спогади про важкі пережиті часи боїв, втрат друзів, земляків, бойових побратимів. Мій дідусь,-пише учень гр.. №304 Болюх Вадим,- розповідав мені, що на війні гинули такі хлопці, як зараз я.» А учениця гр..№203 з гіркотою говорить про те, що ветеранів згадують лише напередодні Дня Перемоги. Важко звучать слова дівчини: «Часто, поспішаючи у своїх «надзвичайно важливих» справах, молоді люди можуть штовхнути ветерана, котрий проходить поруч, і навіть не подумати про вибачення. Почасти до ветеранів ставляться, як до порожнього місця:в транспорті,громадських місцях та лікарнях їх просто не помічають. Невже ці люди не заслуговують на повагу? Вони гідні кращої долі, ніж та, яку їм пропонують нинішні можновладці, що говорять красиві промови з безсоромно брехливими очима!» А ось вірш учениці групи №203 Меленчук Олександри. Чого ж це плачуть ветерани? Питаю я себе щодня. Болять,напевно,їхні рани, Котрі залишила війна, А їх загоїти не в змозі- Вони у болю, у тривозі… Гірка сльоза на орден впала- Вона нам знову нагадала: Вклоніться,друзі, ветерану- Для нього це найвища шана, Бо ж він себе не шкодував, Життя за тебе віддавав, За мирне небо без війни… Його ти друзів пам’яни… Любов хай буде, буде шана До старших і до ветерана! Марія Оніщук - голова учкому ліцею | |
| Категорія: Виховна та позакласна робота | Переглядів: 390 | Додав: proflicey020 | |
