.
Головна » 2014 Травень 30 » Безпека під час терористичних актів
09:56 Безпека під час терористичних актів | |
Тероризм став небезпечною хворобою суспільства дуже давно. Ще в І столітті нашої ери в Іудеї діяла секта сикаріїв (сика – кинджал або короткий меч), що знищувала представників єврейської знаті, які співпрацювали з римлянами. У середні віки представники мусульманської секти оссошафінів убивали тодішніх володарів, політичний терор застосовували деякі таємні товариства в Індії та Китаї. З другої половини ХІХ століття тероризм стає постійним чинником суспільного життя. Його представники – російські народники, радикальні націоналісти в Ірландії, Македонії, Сербії, анархісти у Франції 90-х років, а також подібні рухи в Італії, Іспанії, США. В "теорії руйнування" Бакуніна визнавалась лише одна дія – руйнування за допомогою отрути, ножа та мотузки, при цьому революціонери мають бути глухими до стогону приречених і не йти на жодні компроміси. Але тільки в сучасному світі масштаби тероризму досягли таких розмірів, що він став глобальною проблемою – нарівні з ядерною загрозою й екологічними небезпеками. Терористи повною мірою стали користуватись усіма досягненнями сучасної науки і техніки: від супутникового зв’язку і мережі Інтернет до ракет з тепловою головкою наведення. До 1995 року тероризм охопив понад 100 країн світу, а кількість терактів з 1968 по 1995 рік наблизилася до 25 тисяч. Причини виникнення тероризму як явища мають соціальний характер і пов'язані з існуванням занадто великих відмінностей між умовами життя людей, а також дотриманням прав і свобод особистості в різних країнах світу. За причинами виникнення тероризм ділиться на такі види: - соціальний (ідеологічний) тероризм, який має на меті корінну або часткову зміну економічного чи політичного устрою власної країни. Прикладами такого тероризму є діяльність народовольців у Російській імперії, західнонімецької "Фракції Червоної Армії", метою яких був "протест проти суспільства споживання", італійських "Червоних бригад", що "борються проти господарів і тих, хто їм служить"; - національний тероризм, який здійснюється за етнічною ознакою та включає організації сепаратистського плану, що мають на меті боротьбу проти економічного та політичного диктату національних держав і монополій. Прикладами слугують акції чеченських бойовиків у Москві та Владикавказі, баскських екстремістів в Іспанії, ірландських бойовиків у Великій Британії тощо; - релігійний тероризм, який виникає у випадках, коли релігійна самосвідомість стає визначальною в політичному протистоянні. Він поділяється на фундаменталістський (ісламський) та сектантський. Сюди належить діяльність палестинських терористів і певною мірою японська "АУМ Сінріке"; - світоглядний тероризм, мотивом якого є принципова незгода з панівними нормами та стосунками в суспільстві (наприклад, з будівництвом ядерних об'єктів, вбивством тварин, забрудненням навколишнього середовища, явищами глобалізації). Яскравим прикладом цього виду тероризму є широкомасштабна терористична операція 11 вересня 2001 року, коли декілька пасажирських літаків, одночасно захоплених у повітрі терористами, таранили об’єкти, які вважались символами економічної і військово-політичної могутності США, – Всесвітній торговий центр і Пентагон. Варварська акція призвела до масових жертв серед мирного населення (майже 7 тис.); - кримінальний тероризм, який має особливий вплив під час проведення суспільно-економічних перетворень, змін у законодавстві. Цей вид тероризму характерний і для України, де є випадки вбивств кримінальними угрупованнями своїх конкурентів. Перераховані види тероризму загалом не характерні для України. Однак сучасний розвиток відкритого суспільства, збільшення можливостей для переміщення по земній кулі, збройні конфлікти поблизу кордонів нашої держави дають підстави вважати, що кожен з нас може стати жертвою терористичного акту. В цьому випадку на перший план виходить питання власної безпеки, збереження життя та здоров’я. Оскільки тероризм виявляється в різних формах: від погроз по телефону до вибухів у повітрі авіалайнерів з пасажирами на борту, то розглянемо докладніше такі форми його прояву, жертвою яких найімовірніше може стати кожний з нас. Досить поширеним є телефонне хуліганство, яке іноді можна розглядати і як форму тероризму. В більшості випадків цим, від нічого робити, займаються підлітки, проте це також можуть бути колеги по роботі, конкуренти по бізнесу чи просто хворі люди, що мають на меті вивести вас із стану психологічної рівноваги. При цьому постійно набирається ваш телефонний номер і у трубку говорять різні неприємні або вульгарні речі. Особливо неприємно, коли дзвінок лунає пізно ввечері, вночі або слухачем є малолітня дитина. Правила безпеки при розмові по телефону досить прості. Відповідаючи на телефонний дзвінок, говоріть лише "Алло!", не називаючи свого імені і номера телефону. На запитання "Який це номер?" — відповідайте: "А який вам потрібний?" Залежно від того, що вам скажуть, відповідайте, той це номер чи ні. Якщо номер набраний неправильно, не називайте свій номер та ваше ім'я. Покладіть трубку. (Деякі зловмисники, що дзвонять з хуліганських або непорядних мотивів, набирають номери навмання доти, доки не знайдуть підходящу жертву). У випадку, якщо номер названий правильно, то варто зробити так, щоб людина на тім кінці проводу спочатку назвала себе. Якщо ви відчули, що вам дзвонять зі злими намірами, зберігайте спокій і не видавайте своїх емоцій: той, хто дзвонить, чекає від вас саме емоційної відповіді. Не підтримуйте розмову і відразу кладіть трубку. Якщо дзвінок має явно загрозливий характер або аналогічні дзвінки повторюються, повідомте про це міліцію. Якщо у вас встановлений автовідповідач, не вказуйте в записаному на плівці повідомленні ваше ім'я і номер телефону. З метою уникнення пограбування ніколи не записуйте такі повідомлення, де говориться, що ви у відпустці або відрядженні. Необхідно лише зазначити, що ви в цей момент не маєте можливості розмовляти по телефону. Часто ми маємо можливість зіткнутися із телефонним тероризмом або його наслідками. Телефонні погрози стосуються, як правило, місць великого скупчення людей, коли повідомляється про нібито мінування вокзалів, кінотеатрів, адміністративних будинків, шкіл і т. д. За твердженням працівників міліції, в основному подібними витівками займаються 10—15-літні підлітки, які мають на меті зірвати таким чином контрольну робот чи батьківські збори. Незважаючи на те, що повідомлення в переважній більшості не підтверджуються, на перевірку кожної заяви відволікається багато людей і техніки (міліція, співробітники спеціальних підрозділів, пожежники, рятувальники, медики) та завдаються матеріальні збитки. Телефонне хуліганство і телефонний тероризм є злочинами, за які передбачено кримінальну відповідальність. Зокрема згідно з Кримінальним кодексом України за такі витівки можна отримати штраф у розмірі 17 тисяч гривень або ж обмеження волі на строк до п'яти років. За неповнолітніх платити доведеться батькам, про що варто пам’ятати і дорослим і дітям. Головна проблема правоохоронних органів – як піймати або вирахувати зловмисника, незабаром значно полегшиться. За останніми науковими дослідженнями голосу в так званих фоноскопічних лабораторіях навіть за незначними записаними фразами можуть встановити стать, вік, вагу, стан здоров’я, регіон проживання, національність тощо. Цих даних вистачає для того, щоб встановити особистість жартівника, який у подальшому заплатить і за проведення такої досить дорогої (до 5000 доларів) експертизи. У наш час для вчинення замаху на жертву злочинці іноді вдаються до послуг пошти, що класифікується як поштовий терор. Яскравими прикладами цього були випадки в США, коли поштою надсилались вибухівка або листи, заражені спорами сибірської виразки. Для терористичних актів використовуються бандеролі, посилки і звичайні листи. Вибухові пристрої, що закладають злочинці в поштові відправлення, можуть бути миттєвої й уповільненої дії. Вибухові пристрої миттєвої дії спрацьовують при натисканні, ударі, проколюванні, знятті навантаження, руйнуванні елементів конструкції, просвічуванні яскравим світлом і т. ін. Аналогічні пристрої уповільненої дії після закінчення визначеного терміну або негайно викликають вибух, або приводяться у бойовий стан. Після цього спрацьовування відбувається миттєво навіть у випадку легкого дотику до нього. Правила безпеки при поштовому тероризмі засновані на тому, що листи, бандеролі, посилки зі смертоносною начинкою мають перелік ознак, що відрізняють їх від звичайних поштових відправлень. Зокрема, такими ознаками є: - доставка поштових відправлень не встановленим способом або просто підкидання, про що свідчить відсутність поштових марок, штемпелів; - незнайомий для вас відправник пошти; - наявність грифів "особисто в руки", "вручити особисто", "таємно"; - незвичні вага, форма або розміри поштових відправлень або їх явно саморобне упакування; - маслянисті плями або специфічний запах відправлення, виявлення в ньому на дотик сторонніх предметів (порошку, дроту, інших твердих предметів); - надмірне використання засобів скріплення за допомогою липкої стрічки, багаторазового обв’язування шнуром тощо. Якщо ви отримали таке поштове відправлення, то потрібно негайно припинити будь-які маніпуляції з ним, покласти його в місце далі від прямих сонячних променів, джерел тепла або вологи і якомога швидше сповістити про цей випадок правоохоронні органи. Останніми роками в світі збільшилась кількість випадків захоплення заручників. Найбільш резонансним терористичним актом останнього часу є захоплення в заручники глядачів та акторів мюзиклу "Норд-Ост" у Театральному центрі на Дубровці в Москві, де були громадяни України. Такі злочини, як правило, супроводжуються образою честі і гідності захоплених людей, заподіянням їм моральних і фізичних страждань, тілесних ушкоджень і навіть смерті. Водночас не слід забувати, що головним завданням терористів є не розправа із заручниками, а тиск, під погрозою цієї розправи, на органи влади зробити те, що вони вимагають. І з урахуванням цього, якщо вас захопили злочинці як заручника і ваше життя та здоров'я перебувають у небезпеці, варто пам'ятати ось що: - намагайтесь бути розважливими, спокійними, по можливості миролюбними, не піддавайте себе зайвому ризику; - якщо злочинці перебувають в стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння, то намагайтеся максимально обмежити всілякі контакти з ними, оскільки їхні дії можуть бути непередбаченими; - не посилюйте агресивність злочинців непокорою, лайкою, зайвим опором, оскільки перевага сил у таких випадках складається не на вашу користь; - виконуйте вимоги терористів, не створюючи конфліктних ситуацій, запитуйте дозволу переміститись, сходити в туалет, відкрити сумочку і т. д. - уникайте будь-яких дискусій, особливо політичних, зі злочинцями, будьте насамперед уважними слухачами; - з першою ж нагодою намагайтесь повідомити про своє місцезнаходження рідним чи в міліцію; - зберігайте свою гідність і нічого не просіть, намагайтесь з’їдати все, що дають, незважаючи на те, що їжа може бути вкрай непривабливою; - якщо ви тривалий час перебуваєте разом зі злочинцями, постарайтесь установити з ними контакт, викликати гуманні почуття і завести розмову, не наводячи їх на думку, що ви хочете щось довідатися; - намагайтесь запам’ятовувати будь-яку інформацію (вік, зріст, голос, манеру розмовляти, звички тощо) про злочинців, яка в майбутньому допоможе встановити їхнє місцезнаходження; - не дозволяйте собі падати духом, використовуйте будь-яку можливість поговорити із самим собою про свої надії і бажання, проблеми, що трапляються в житті, намагайтесь заспокоюватись і розслаблюватись за допомогою медитації, читайте різні тексти, виконуйте вправи для розуму, намагайтеся згадати вірша — усе це є найефективнішим захистом від апатії і депресії; - уважно стежте за поведінкою злочинців і їхніми намірами, будьте готові рятуватися втечею, якщо абсолютно впевнені в безпечності такої спроби; - намагайтесь віднайти найбільш безпечне місце в приміщенні, де вас утримують і де можна було б захиститися під час штурму терористів, у разі відсутності такого місця падайте на підлогу при будь-якому шумі або стрілянині; - при застосуванні спеціальними підрозділами сльозоточивого газу дихайте через мокру тканину, швидко і часто моргайте, викликаючи сльози; - під час штурму ні в якому разі не беріть зброї терористів, щоб не постраждати від штурмовиків, які не мають змоги розрізнити, хто терорист, а хто заручник, і стріляють по озброєних людях; - при звільненні виходьте якомога швидше, речі залишайте там, де вони лежать, оскільки там можливі вибух або пожежа, беззастережно виконуйте команди групи захоплення. Велика імовірність реалізації терористичних актів існує на потенційно небезпечних об'єктах, на яких є можливість швидко та порівняно просто ініціювати надзвичайні ситуації, що супроводжуються значними негативними наслідками (і людськими жертвами, і матеріальними збитками, екологічними наслідками). В Україні до таких об'єктів належать атомні електростанції, транспортні вузли (в тому числі аеропорти, залізничні станції), магістральні трубопроводи, військові склади і арсенали, промислові підприємства, склади, установи, організації, які виробляють, використовують, зберігають, продають біологічні препарати, високотоксичні і отруйні речовини. Якщо ви опинились поблизу таких об’єктів на момент здійснення чи загрози здійснення терористичних актів, то правила безпеки аналогічні тим, які використовуються при відповідних виробничих аваріях та катастрофах. Головним при цьому є відсутність паніки і збереження спокійної поведінки, якомога швидший вихід за межі небезпечної зони, де діють чинники небезпеки, надання домедичної допомоги потерпілим, виклик компетентних служб. Тероризм є особливо небезпечним злочином і за нього передбачено покарання аж до найвищої міри – довічного позбавлення волі. Але справедливе покарання злочинців не може повернути життя та здоров’я постраждалим унаслідок терористичних актів. З урахуванням цього дотримання елементарних правил безпеки в таких ситуаціях є найважливішою запорукою збереження життя як найвищої людської цінності. Алiна ВОЛОШИНА, ЖУРНАЛ "НАДЗВИЧАЙНА СИТУАЦІЯ" | |
| Категорія: Кабінет психологічної служби | Переглядів: 1018 | Додав: proflicey020 | |
