.
Головна » 2014 » Квітень » 2 » 127 корисних порад батькам або як уберегти підлітків від наркотиків
10:06 127 корисних порад батькам або як уберегти підлітків від наркотиків | |
Сучасні наукові дослідження дозволяють усім: батькам, фахівцям, учителям - зберігати певну частку оптимізму навіть у непростих умовах сучасного життя. Виявляється, кожна дитина має великі захисні можливості психічного і фізичного здоров'я. Ці захисні можливості називають також захисними факторами (чинниками). Завдяки захисним чинникам кожна дитина може стати повноцінною людиною і справжнім громадянином, незважаючи ні на які несприятливі обставини. У статті наведено 26 із виявлених до теперішнього часу вченими захисних факторів. Це ті людські ресурси і властивості, що допомагають підліткам не тільки вижити, але й досягти успіху в житті. Перші тринадцять захисних чинників - це зовнішні захисні ресурси, що підтримують дитину в житті, ставлять її в необхідні рамки, окреслюють межі прийнятної поведінки. До них належать: 1) підтримка сім'ї, в якій батьки є зразком соціальних зв'язків; 2) єдині правила у вихованні дитини для обох батьків; 3) контроль з боку батьків; 4) спілкування з батьками; 5) організація домашнього дозвілля; 6) додаткова освіта; 7) заняття музикою; 8) спілкування з іншими дорослими; 9) хороші друзі; 10) участь батьків у шкільному житті; 11) позитивний шкільний клімат; 12) участь у суспільному житті за місцем проживання; 13) відвідування церкви. Інші тринадцять захисних факторів є внутрішніми властивостями, що визначають стиль поведінки дитини. Це прагнення до успіху; прагнення до навчання; добра успішність у школі; виконання домашньої роботи; уміння співпереживати людям і прагнення допомагати їм; сексуальна стриманість; навички планування; навички прийняття рішень; уміння знаходити друзів; реалістична самооцінка; оптимізм; навички впевненого обстоювання своєї думки. Захисні фактори вашої дитини Ви тут же запитаєте: «Скільки ж захисних чинників у моїх сина чи доньки?» Відповідь проста. Зазвичай діти мають у своєму розпорядженні приблизно 16 захисних факторів із 26 перелічених. Брошура містить дві анкети: одну для вашої дитини, а другу для вас. Знайдіть декілька хвилин для прочитання і заповнення анкет, щоб дізнатися, які захисні властивості вже має ваша дитина і які захисні ресурси їй необхідні. Для цього заповніть анкети незалежно одне від одного, позначте галочкою ті твердження, що здаються вам справедливими. Потім попросіть дитину поділитися з вами її відповідями і покажіть їй свою анкету. Що вийшло? У вашої дитини більше захисних властивостей, ніж ви очікували? Менше? Ваші уявлення про захисні властивості та ресурси дитини і те, що вона думає про себе і свою сім'ю не збігаються? Поговоріть і подумайте про це разом. Брошура пропонує вам ознайомитися з захисними чинниками, наданими у формі конкретних, практичних порад з виховання. Найімовірніше, ви вже знаєте і робите багато з того, що прочитаєте. У вихованні здорових і благополучних дітей немає нічого неможливого і незбагненного для вас як для батьків. Продовжуйте «будівництво» зовнішніх захистів і формування внутрішніх захисних властивостей сина або доньки. Не зупиняйтеся на досягнутому! Захисні чинники мають властивість накопичуватися. Чим більше їх у вашої дитини, тим краще. Щоб дотримуватися порад книги, не потрібні гроші. Для цього слід мати тільки бажання. Вам не потрібні спеціальна підготовка або педагогічна освіта. Головними умовами виховання є любов і здоровий глузд. Побудова зовнішніх захистів Підтримка сім'ї 1. Частіше обіймайте, цілуйте дитину, хваліть її. Не думайте, що ваша дитина і так знає, як ви її любите. 2. Нехай ваша любов до дитини буде виражена такими словами, тоном голосу і поглядами, які передають вашу любов. 3. Це неправда, що з віком діти менше прагнуть фізичної близькості з батьками: обіймів, поцілунків. Але (!) поважайте дистанцію, яку встановлює дитина. 4. Принаймні раз на тиждень присвятіть вечір справі, в якій можуть брати участь усі члени сім'ї. Подумайте і домовтесь, що б ви хотіли разом робити. Будьте готові розділити з дітьми їхні інтереси. 5. Якщо у вас двоє дітей, надайте кожному з них можливість індивідуально провести з вами певний час. Наприклад: десять хвилин після школи, півгодини перед сном і т. ін. Дайте дітям зрозуміти, що ви також бажаєте в ці хвилини побути разом з ними. 6. Поговоріть з дітьми про те, як зробити вашу квартиру більш комфортабельною й привітною для них та їхніх друзів. Зробіть певні кроки в цьому напрямку. Батьки, які є зразком соціальних зв'язків 7. Щодня запитуйте дитину: «Як справи?» Почніть з простих запитань: «Що було в школі?» Зробіть такі розмови звичними. 8. Справді слухайте дитину. Нехай для дітей буде очевидним те, що ви цінуєте їхню думку, знання, поважаєте почуття. 9. Нехай дитина самостійно робить те, що має робити. Разом з тим дитина має відчувати, що ви можете прийти на допомогу. Допомагайте, коли це потрібно. 10. Деякі діти дуже рухливі: їм потрібно бігати, їм важко всидіти на місці. Не наполягайте на тому, щоб дитина повністю заспокоїлася і вгамувалася до того, як ви почнете розмову. 11. Якщо ви вирішили поговорити з дитиною, переконайтеся, що для цього є відповідне місце. Це може бути її кімната, кухня або будь-яка інша кімната. Головне, щоб телевізор був вимкнений. Спілкування з батьками 12. Будьте готові поговорити з дитиною тоді, коли їй це необхідно. 13. Регулярно запитуйте дитину про те, що вона думає, у що вірить, які має переконання. Приймайте як факт, що переконання вашої дитини не завжди збігаються з вашими. 14. Ніколи не чіпляйте ярликів до переконань дитини: дурниці, хлоп'яцтво, нісенітниці. Якщо хочете заперечити, скажіть краще: «Зараз ти в це віриш, але з часом, коли ти подорослішаєш...» 15. Час від часу проводьте з дитиною цілий день разом. Підіть до зоопарку, в парк, на природу. За цей день ви обговорите все на світі. 16. Не думайте, що ваша дитина байдужа до подій, що відбуваються у світі: війни, голод, тероризм. Більшість дітей важко переживають інформацію, яку вони дивляться в новинах по телевізору. З ними треба поговорити про те, що вони бачили і чули, і заспокоїти їх. 17. Чим менше у вас заборонених тем для розмов з дитиною, тим більше вона буде з вами ділитися. 18. Якщо ви чогось не знаєте і не можете відповісти на запитання дитини, допоможіть їй дошукатися істини. Єдине, про що вам не варто говорити з дитиною - це інтимні подробиці вашого особистого життя. Єдині правила виховання дітей для обох батьків 19. Домовтесь між собою з чоловіком/дружиною, якої поведінки ви очікуєте від дитини. Виховуючи дитину, батьки мають дотримуватись єдиних поглядів і не суперечити один одному. 20. Час від часу переглядайте свої вимоги до дитини. Чи вони слушні? Чесні? Чи достатньо ви поважаєте права дитини? Вимагайте безумовного послуху, тільки коли йдеться про безпеку дитини. Якщо у вас виникли якісь сумніви, прочитайте літературу про виховання. 21. Поговоріть з дитиною про ваші батьківські вимоги до її поведінки і поясніть, чому вони важливі для дитини і для сім'ї. Говоріть про це мовою, зрозумілою дитині. Нехай вона для себе все чітко з'ясує. Часто виявляється, що ваші вимоги до дитини і вимоги дитини до власної поведінки скоріше схожі, аніж відрізняються. 22. Запропонуйте дитині поговорити з вами про ваші вимоги до її поведінки. Будьте готові пояснити, чому ви висуваєте ту чи іншу вимогу. Відповідь «тому що я так сказав / сказала...» - це не відповідь. 23. Регулярно переглядайте сімейні правила для підлітків. Вони мають відповідати їхньому вікові і рівню зрілості. Інакше кажучи, ступінь свободи дитини має залежати від ступеня її відповідальності. 24. Коли ви не впевнені в тому, що слід робити, порадьтеся з іншими батьками, зі шкільним психологом або з досвідченим викладачем, зі служителем церкви. Вони можуть дати вам корисну пораду. 25. Домовтеся з чоловіком/дружиною про покарання за порушення встановлених вами правил. Будьте готові дотримати свого слова. 26. Запропонуйте дітям поговорити з вами про правила і наслідки їх невиконання. Діти можуть запропонувати цікаві ідеї, коли до них ставляться з повагою і серйозно. 27. Запропонуйте дітям самим подумати, які повинні бути наслідки порушення тих чи інших правил, про які домовилася сім'я. 28. Будьте людиною сталої вдачі. Повторюйте правила і заохочуйте їх виконання. З іншого боку, коли діти дорослішають або обставини в житті сім'ї змінюються, будьте готові до можливого перегляду ваших вимог і покарань за невиконання сімейних правил. є абсолютно необхідним змінювати правила в процесі дорослішання дитини. 29. Розглядайте дисципліну радше як спосіб навчання дитини, а не як форму покарання. Пам'ятайте, що хороша дисципліна виникає на підставі взаємної поваги та взаєморозуміння, а не авторитаризму. 30. Не можна ставити перед дитиною дисциплінарні вимоги і виявляти при цьому злість чи жорстокість. Якщо ви відчули своє безсилля, роздратування, злість, зверніться по допомогу до професіоналів. 31. Якщо, попри все, дитина продовжує порушувати встановлені вами правила, припиніть її карати і з'ясуйте причини такої поведінки. Може виявитися, що причини пов'язані з емоційними чи психологічними проблемами дитини або із захворюванням. Контроль з боку батьків 32. Будьте в курсі того, хто із членів родини, куди і коли йде, що робить. Це допомагає правильно налагоджувати спілкування. 33. Коли ви кудись ідете, скажіть дітям куди, а також — коли повернетеся. Залишіть номер телефону, за яким вас можна знайти. Цей гарний приклад відповідальної поведінки ваша дитина наслідуватиме в майбутньому. 34. Коли діти самі вдома, дзвоніть їм і цікавтеся, як справи. 35. Коли ваша дитина збирається кудись іти, запитайте, куди вона йде, з ким, що вона збирається робити з другом/подругою і коли повернеться. Нехай відповіді на всі ці запитання ввійдуть у звичку для дитини. 36. Коли ваша дитина йде до когось на свято чи день народження, переконайтеся, що вдома будуть дорослі. Проведіть дитину в гості і познайомтеся з батьками друзів дитини, якщо ви незнайомі. 37. Дізнайтеся, хто батьки друзів вашої дитини. Домовтеся з ними, що діти не залишатимуться без нагляду у вашому чи їхньому домі. 38. Зробіть усе, щоб ваша оселя була приємним місцем для друзів вашої дитини. Спілкування з іншими дорослими 39. Надайте дитині можливість інколи проводити час разом з іншими дорослими: родичами, вчителями, сусідами, вожатими. Вони можуть позитивно вплинути на дитину. 40. Іноді проводьте відпустку разом з іншими сім'ями. Тоді дитина зможе спілкуватися зі знайомою подружньою парою та їхніми дітьми. 41. В багатьох школах є психологи, а в підліткових центрах — консультанти. Навчіть дитину в разі потреби звертатися по допомогу до професіоналів. 42. Коли у вас гості, нехай вони приходять з дітьми. Надайте можливість своїм дітям бути присутніми, коли до вас приходять гості. Пограйте разом у лото, волейбол, бадмінтон. 43. Дозволяйте дітям брати участь у ваших розмовах з іншими дорослими, які прийшли в гості. 44. Заохочуйте дзвінки вашої дитини дорослим, яким вона довіряє, коли їй потрібна порада. 45. Якщо у вашої дитини є захоплення, наприклад музика, велосипед, баскетбол, колекціонування чогось, дайте їй можливість спілкуватися з вашим знайомим, у кого таке ж хобі. 46. Нехай діти беруть участь у спільній з дорослими праці. Участь батьків у шкільному житті 47. Поговоріть з кожним із шкільних учителів вашої дитини принаймні раз на рік. 48. Регулярно запитуйте дитину про те, що вона вивчає в школі. Запропонуйте допомогу у виконанні домашніх завдань. Наприклад, обговоріть план твору, дайте пораду, разом підберіть літературу. Але писати за дитину твір не треба. 49. Коли у школі батьківські збори, обов'язково підіть. 50. Беріть участь у роботі батьківського комітету. Допомагайте школі. 51. Коли вам щось у школі не подобається, поговоріть з учителями, адміністрацією. Якщо ви не можете запропонувати нічого конструктивного для поліпшення ситуації, зверніться за порадою та ідеями до інших батьків. Позитивний шкільний клімат 52. Запитуйте дитину про проблеми шкільного життя: «Чи почуваєшся ти безпечно й зручно в коридорах, їдальні, туалетах? Які у тебе стосунки з іншими дітьми? Чи не б'єшся ти з ними в школі? Чи тебе ніхто не ображає?» 53. Якщо у школі з якихось причин небезпечно для дитини, негайно звертайтеся безпосередньо до директора. В цьому випадку вимагайте письмової відповіді на ваші запитання. 54. Чим більше ви цікавитеся життям школи, тим більше знаєте, що там відбувається. Ознайомтеся зі статутом школи і стежте, чи не порушуються права школярів та правила внутрішнього розпорядку школи. Організація домашнього дозвілля 55. Обмежте вільний час, який дитина проводить з друзями поза домом тоді, коли вчиться. Обговоріть організацію вільного часу та ухваліть це рішення всією родиною. 56. Якщо ваша дитина працює, обмежте роботу 15 годинами на тиждень. У підлітка, що працює понад 15 годин на тиждень, виникають проблеми у школі. 57. Щонайменше чотири вечори на тиждень підліток має проводити вдома з сім'єю. Виявіть наполегливість. 58. Дозволяйте дитині запрошувати додому своїх друзів. Тоді вона зможе бути вдома, але не сама, а з друзями. 59. Плануйте свій час так, щоб бути вдома з дитиною. Разом вечеряйте, допомагайте виконувати домашні завдання або просто розмовляйте. 60. Разом з дитиною проводьте вільний час, займаючись приємними для обох справами. Грайтеся, дивіться відео, читайте, катайтеся на велосипеді. 61. Зробіть оселю комфортною для всіх членів родини. Дітям має в ній подобатися. Якщо ви часто сваритесь або не розмовляєте один з одним, зверніться до психолога чи до іншого фахівця за порадою та допомогою. Хороші друзі 62. Нехай друзі вашої дитини приходять до вас додому. Познайомтеся з ними. Хай їм буде приємно до вас заходити. 63. Запитуйте дитину про друзів. Як друзі вчаться? Чим захоплюються? Хто їхні батьки? Постарайтеся зрозуміти, чому ваша дитина дружить саме з ними. 64. Говоріть дитині, що її друзі вам подобаються. 65. Якщо друзі дитини вам не подобаються, то принаймні не критикуйте їх. Зазвичай критика в бік друзів веде до того, що дитина перестає розповідати про них батькам. Заняття музикою 66. Заохочуйте заняття дитини музикою. Знайдіть можливість віддати сина чи доньку до музичної школи, гуртка. Нехай обере собі інструмент, на якому хоче грати. 67. Ходіть на концерти, де виступає ваша дитина. 68. Не заважайте дитині годинами грати на барабані, трубі або чомусь подібному. Якщо терпіти більше несила, підіть прогуляйтеся. 69. Нехай щоденне слухання музики стане нормою вашого родинного життя. Музика, що подобається дитині, має час від часу лунати вдома. 70. Ходіть на музичні концерти всією родиною. 71. Якщо ви самі колись грали на музичному інструменті, подайте гарний приклад та інколи грайте самі. Додаткові заняття 72. Говоріть з дитиною про те, що їй цікаво. Допоможіть їй знайти клуб або організацію, які задовольняли б її інтереси. 73. Станьте батьками-активістами у школі, де навчається дитина. Запропонуйте шкільній раді посильну допомогу з організацією екскурсій, зустрічей, концертів, шкільних вечорів. 74. Запропонуйте створити шкільний гурток, у якому ви зможете застосувати свої професійні знання чи хобі (наприклад, гурток юних астрономів, письменників, фотографів, кулінарів, ювелірів). 75. Демонструйте дитині вашу зацікавленість її справами, відвідуючи важливі заходи в гуртку чи школі. Поради щодо формування внутрішніх захистів Реалістична самооцінка 76. Регулярно показуйте дитині свої почуття, насамперед любов до неї. 77. Тіштеся неповторністю дитини. Знайдіть у ній щось особливе, наприклад почуття гумору, здібності до комп'ютера, гарний голос. 78. Якщо ваша дитина помилилася чи схибила в чомусь, не плутайте її вчинку з особистістю. Ніколи не кажіть дитині, що вона погана (оцінка особистості неприпустима!). Скажіть, що вона зробила неправильний вчинок (оцінка вчинку необхідна). 79. Ставтеся до дитини з повагою, ніколи не перебивайте, розмовляйте, не підвищуючи голосу. 80. Коли дитина щось просить, а ви відмовляєте, поясніть відмову. Оптимізм 81. Заохочуйте в дитині надію на краще. З оптимізмом вдивляйтеся в майбутнє сім'ї. 82. Не вважайте дитячі мрії наївними, а наміри нереалістичними. Навпаки, заохочуйте намагання дитини поділитися з вами своїми мріями. Будьте ентузіастами. Допоможіть дитині спланувати досягнення мрії. 83. Уникайте песимістичного оцінювання ситуацій. Не кажіть: «Так не вийде!» Скажіть: «Ану спробуймо!» Не переконуйте: «Сам ти цього не зробиш...» Запропонуйте: «Дозволь я тобі допоможу». 84. Старайтеся звертати увагу на щось хороше, а не тільки на катаклізми, що стаються у світі, або на маловтішні перспективи майбутнього. 85. По змозі втішайтеся життям. Помічайте гарний захід сонця, чудову пісню, почуту по радіо, веселу передачу по телевізору, смачний обід. Діліться з дітьми своєю радістю. Прагнення до успіху 86. Будьте для дітей прикладом людини, яка постійно вчиться. 87. Учіться разом з дітьми. Відвідуйте цікаві місця. Читайте книги дитини, а потім обговорюйте їх. Знаходьте нові книги для спільного читання. Міркуйте разом над проблемами, що вас цікавлять. Ходіть у бібліотеку. 88. Надихайте дитину на відмінне навчання. Проте не чекайте і не вимагайте від неї неймовірних успіхів. Допустіть думку, що на помилках люди вчаться. 89. Якщо ваша дитина відмовляється ходити до школи чи відвідує її неохоче, спробуйте з'ясувати, що сталося. Можливо, вимоги до навчання занадто високі чи, навпаки, низькі? Чи отримує дитина необхідну допомогу й підтримку від школи? Чи почувається в школі безпечно? 90. Поговоріть з учителями про шкільні проблеми дитини. Зробіть усе можливе, щоб виправити ситуацію. У крайньому разі переведіть дитину до іншої школи. Добра успішність у школі 91. Відзначайте шкільні успіхи, влаштовуючи з цього приводу свята. Пам'ятайте, що дитина, яка одержала замість шістки дев'ятку, заслуговує не меншої похвали, ніж якби вона «виправила» дев'ятку на дванадцятку. 92. Цікавтеся в класного керівника та вчителів, як учиться ваша дитина. Не дожидайтеся запису в щоденнику. 93. Правильно оцінюйте знання і досягнення дитини. Ніколи не порівнюйте ЇЇ з іншими дітьми в класі чи з дітьми ваших знайомих і родичів. 94. Повторюйте дитині, що ви чекаєте від неї гарних оцінок, а не того, що вона буде вундеркіндом. Багато дітей у певні періоди вчаться гірше, ніж звичайно. Якщо дитина стала гірше вчитися, не панікуйте. Запропонуйте свою допомогу та заохочуйте її за найменший успіх. Прагнення вчитись 95. Обговорюйте з дитиною її життєві плани, цінності, мрії. Запитання, яке ми зазвичай ставимо малюкам: «Ким ти хочеш стати, коли виростеш?», поступово має доповнитися наступними запитанням: «Як ти збираєшся цього досягти? Які кроки збираєшся для цього здійснити?» 96. Підтримуйте дитину в прагненні здобути вищу освіту. 97. Будьте прикладом людини, яка вчиться. Підіть на курси, вступіть до вечірнього технікуму чи інституту, займайтеся самоосвітою. 98. Багато освітніх закладів пропонують літні програми для школярів. Поцікавтесь можливостями занять дитини чимось корисним під час літніх канікул. Допоможіть дитині обрати найцікавіше. 99. Нехай дитина, ще навчаючись у школі, замислиться над тим, де б вона хотіла продовжити освіту. Ознайомлення з різними навчальними закладами знизить вашу тривогу за майбутнє дитини і допоможе їй обрати одну-дві цікаві для неї галузі знань. Прагнення допомагати людям 100. Дитині важливо бачити, що її батьки допомагають навколишнім людям. Нехай вона разом з вами іноді купує продукти самотній літній людині, яка мешкає поруч, регулярно дзвонить вашим батькам, занесе іграшки і книжки, з яких виросла, в дитячий будинок. 101. Створіть у вашому домі атмосферу доброзичливості й турботи один про одного та про навколишніх людей. 102. Говоріть з дитиною про глобальні катастрофи, країни, де люди голодують, чи про гарячі точки, де війна і страждають люди. Разом дивіться новини, читайте газети. Чим переймається ваша дитина? Війною? Землетрусами? Повенями? Поцікавтесь інформацією про благодійні організації. Знайдіть спосіб допомогти потерпілим сім'ям. У газетах публікують адреси, телефони, рахунки міжнародних організацій, що допомагають населенню під час надзвичайних подій. Уміння співпереживати людям 103. Подавайте приклад шанобливих стосунків у сім'ї. Не миріться з приниженнями, образами, грубощами. 104. Пам'ятайте: те, що дорослому здається банальним, для дитини може бути життєво важливим. Намагайтеся дивитись на речі очима дитини. Вам вдасться щиро поспівчувати їй, коли вона прийде до вас зі своїми проблемами. Вона теж, у свою чергу, навчиться ставити себе на місце інших людей і співчувати їм. 105. Дивіться фільми, герої яких допомагають і співпереживають один одному. Розмовляйте з дитиною про те, що змушує людей дбати про ближніх. 106. Коли ви бачите когось у складній ситуації, поговоріть про це з дитиною. Наприклад, побачивши безпритульного, обговоріть, як вийшло, що йому ніде жити. 107. Коли ваша дитина чинить егоїстично або когось образила, поговоріть з нею. Обговоріть, як її поведінка відбивається на навколишніх людях. Навички впевненого обстоювання своєї думки 108. Учіть дитину розрізняти агресивну поведінку, пасивну поведінку, поведінку впевненої в собі людини. Впевнене обстоювання своєї думки - позитивна якість. Агресивна поведінка буває небезпечною. Зайва агресивність - негативна якість. Пасивна поведінка робить позицію людини легко вразливою. Разом з дитиною обговорюйте три види поведінки в різних ситуаціях. 109. Проілюструйте три види поведінки прикладами з фільмів, телепередач. 110. Якщо дитині важко сформулювати свої переконання, не нав'язуйте їй натомість своїх власних думок. Терпляче ждіть, що вона, врешті-решт, скаже. Не лякайтесь, якщо ваші думки розходяться. 111. Намагайтеся навчити дитину дотримуватися власної думки, особистих переконань, а не чинити як усі тільки тому, що так легше. 112. Не перешкоджайте ситуації, коли хтось піддає сумнівам переконання вашої дитини. Як вона відповідає на критику? Чи може обстояти свою думку? Якщо вона розгубилась і не знає, що сказати, прийдіть на допомогу. 113. Відкрито говоріть про те, у що вірите. Наводьте приклади того, як ви обстоювали свою думку, з якою не всі погоджувалися. Нехай дитина знає, що ви поділяєте деякі її переконання. Навички прийняття рішень 114. Не виключайте дитини з сімейних дискусій, що стосуються її особисто. Давайте їй можливість висловитись. Уважно вислуховуйте. Приймаючи рішення, враховуйте її почуття й думку. 115. Навчайте дитину приймати рішення: (1) знаходити відповідну інформацію та аналізувати проблему з усіх боків; (2) висувати різні варіанти її вирішення; (3) зважувати всі «за» і «проти» кожного з варіантів рішень; (4) ретельно прораховувати можливі наслідки того чи іншого рішення; (5) вибирати щось одне з декількох можливих і (6) до кінця дотримуватися прийнятого рішення. 116. Пам'ятайте, що позірна відсутність вибору («В мене не було вибору!») - насправді також вибір. Той, хто так каже, просто відмовився вирішувати проблему. Поясніть дитині, що відмова від прийняття рішення дає перевагу іншій людині. Та отримує можливість вирішити проблему по-своєму. 117. Не бійтеся помилок дитини. Не сваріть її за невдалий вибір. Не захищайте її від наслідків неправильного вибору. Уміння знаходити друзів 118. Розкажіть дитині, чому важливо мати вірних друзів. Наведіть приклади зі свого життя. Запрошуйте в дім своїх давніх друзів. Робіть щось разом з друзями і дітьми, щоб вони краще познайомилися. Разом їздіть у відпустку тощо. 119. Якщо у вашої дитини мало чи зовсім немає друзів, з'ясуйте, як це сталося. Чи потрібна їй допомога, щоб знайти друзів? Чи знає вона, як почати розмову з незнайомою людиною? Як підтримати бесіду й показати співрозмовникові, що той цікавий для неї? 120. Деякі діти з тієї чи іншої причини не можуть знайти собі друзів серед ровесників. Одна дитина розвинута не по літах, інша чимось відрізняється від більшості однолітків. Допоможіть дитині знайти друзів серед трохи старших дітей або в клубі за інтересами, в громадських організаціях. 121. Наведіть дитині приклад дружби людей різних культур, національностей, релігій. Будьте терпимими і вимагайте того ж від дитини. 122. Придумайте для вашої дитини та її друзів спільні розваги. Подивіться відео, покатайтесь на машині. Навички планування 123. Обговорюйте плани всією родиною. Разом вибудовуйте пріоритети. Вислуховуйте думку дитини. 124. Дайте дитині можливість планувати родинні події. Наприклад, дочка може приготувати вечерю, а син — продумати маршрут родинної поїздки на природу. 125. Заохочуйте прагнення дитини планувати своє життя на день, тиждень, місяць, рік. 126. Обговорюйте з дитиною її життєві цілі щодо освіти, майбутньої професії. 127. Хваліть дитину, коли їй вдалося досягти поставленої мети. 27 КОРИСНИХ ЗАБОРОН 127 корисних порад узагальнили для читачів те, що потрібно робити для виховання підлітка, який поважає себе і навколишніх людей та приймає відповідальні життєві рішення. «Зрозуміло, що потрібно робити. А чого не можна?» — запитають деякі батьки. Для тих, кому важливо знати, чого робити не можна, коли виховуєш підлітка, наводимо 27 корисних заборон. Якщо ви хочете бути відповідальними батьками, авторитетними для дитини, то забороніть собі: 1. Встановлювати правила на ходу. 2. Змінювати свої вимоги, коли йдеться про дотримання основних родинних правил. 3. Соромити дитину. 4. Зловживати владою, придушувати особистість дитини. 5. Робити так, щоб дитина постійно почувалася винною. 6. Сварити та ображати дитину. 7. Надто суворо карати. 8. Покидати дитину саму на себе. 9. Займатися моралізуванням. 10. Надмірно опікати дитину чи потурати їй. 11. Переоцінювати чи недооцінювати здібності дитини. 12. Доглядати дитину як маленьку. 13. Робити за дитину те, що вона може зробити сама. 14. Оцінювати дитину як «хорошу» чи «погану». 15. Казати дитині образливі слова. 16. Голосно сваритись і скандалити. Якщо ви хочете виховати відповідального підлітка, який себе поважає, то забороніть собі: 17. Розпещувати дитину. 18. Дозволяти їй бездарно і бездумно проводити час. 19. Все робити за дитину — тим самим ви демонструєте зневіру в її силах. 20. Не помічати і критикувати дитину. 21. Незаслужено хвалити. 22. Забувати про те, що свободу дитини слід обмежувати. 23. Читати дитині нотації. 24. Вимагати від дитини досконалості. 25. Ставитися до дитини як до продовження самих себе. 26. Нав'язувати дитині те, чого самі недоотримали в дитинстві. 27. Несвідомо піддаватися бажанню «чинити від протилежного». Анкета для дітей Інструкція: Уважно прочитай кожне твердження. Якщо воно здається тобі справедливим, познач його галочкою • Я відчуваю любов і підтримку сім'ї. • Я завжди можу серйозно поговорити з батьками. • Я часто розмовляю з батьками на різні теми. • Я можу звернутися по допомогу не тільки до батьків, • але й до інших дорослих. • Я часто серйозно розмовляю не тільки з батьками, але й з • іншими дорослими. • Батьки цікавляться моїм навчанням, іноді допомагають робити домашні • завдання і відвідують шкільні заходи. • В моїй школі добре. • Батьки чітко формулюють свої вимоги до моєї поведінки. • Батьки карають мене, коли я порушую прийняті в сім'ї правила. • Коли я кудись іду, батьки питають, куди я йду, з ким і коли повернуся • додому. • Кількість вечорів, що я можу проводити поза домом з друзями, • обмежена. • Мої друзі добре навчаються, не вживають алкоголь і наркотики. • Я займаюся музикою. • Я займаюсь у спортивній секції в школі. • Я займаюся спортом поза школою. • Я намагаюся добре вчитися. • Після закінчення школи я збираюсь учитися далі. • Мої оцінки вищі за середні. • Щодня не менше години я вчу уроки. • Мені подобається допомагати людям. • Я небайдужий/небайдужа до катастроф і стихійних лих, таких, як голод. • Я небайдужий/небайдужа до почуттів навколишніх людей. • Я дотримуюся власних переконань. • Я вмію приймати рішення. • Я легко знаходжу друзів. • Я вмію планувати майбутнє. • Я задоволений/задоволена собою. • У мене буде щасливе життя. Анкета для батьків Інструкція: Уважно прочитайте кожне твердження. Якщо воно здається вам справедливим, позначте його галочкою • Вдома моя дитина оточена теплом і турботою. • Коли моя дитина хоче серйозно зі мною поговорити, • я до цього готовий/готова. • Я часто серйозно розмовляю з дитиною. • Крім мене, моя дитина має можливість порадитися з іншими дорослими. • Моя дитина розмовляє з іншими дорослими на серйозні теми. • Я цікавлюся тим, як моя дитина вчиться, іноді допомагаю робити • домашні завдання й відвідую шкільні заходи. • У школі, де навчається моя дитина, доброзичлива атмосфера. • Я чітко формулюю свої вимоги до поведінки моєї дитини. • Я встановлюю правила поведінки і караю дитину за порушення правил. • Коли моя дитина йде з дому, я знаю, куди вона пішла, з ким і коли повернеться додому. • Я обмежую кількість вечорів, які моя дитина може проводити поза домом. • Друзі моєї дитини добре на неї впливають. Вони добре навчаються, не вживають алкоголю і наркотиків. • Моя дитина займається музикою (в музичній школі, хорі, рок-гурті тощо) не менше однієї години на тиждень. • Моя дитина відвідує спортивну секцію в школі не рідше одного разу на тиждень. • Моя дитина займається спортом поза школою не менше однієї години на тиждень. • Моя дитина намагається добре навчатись у школі. • Моя дитина буде продовжувати освіту після закінчення школи. • Моя дитина готує уроки не менше шести годин на тиждень. • Моя дитина прагне допомагати навколишнім людям. • Моя дитина небайдужа до глобальних катастроф і стихійних лих, таких, як голод. • Моя дитина небайдужа до почуттів інших людей. • Переконання моєї дитини не дозволяють їй займатися сексом у підлітковому віці. • Моя дитина дотримується власних переконань. • Моя дитина вміє приймати раціональні рішення. • Моя дитина легко знаходить друзів. • Моя дитина вміє планувати своє майбутнє. • Моя дитина задоволена собою. | |
| Категорія: Кабінет психологічної служби | Переглядів: 807 | Додав: proflicey020 | |
