Шепетівський професійний ліцей

Блоги педпрацівників Шепетівського професійного ліцею

proflicey020 — Fri, 10 Feb 2017 10:40:39 GMT

Байло Марина Миколаївна - майстер виробничого навчання з професії «Радіомеханік з обслуговування та ремонту радіотелевізійної апаратури»

Буркацький Олег Анатолійович – викладач інформатикита інформаційних технологій

Камфорович Оксана Іванівна - викладач української мови

Ваколюк Тамара Семенівна – викладач української літератури

Возіян Валентина Володимирівна - майстер виробничого навчання з професії «Штукатур, Лицювальник-плиточник»

Гладка Надія Михайлівна – практичний психолог

Гуменюк Іван Гнатович - майстер виробничого навчання з професії «Електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування»

Гуменюк Лариса Романівна - методист

Гуменюк Лариса Романівна – викладач суспільних дисциплін

Гуменюк Марія Григорівна - майстер виробничого навчання

Захарченко Лілія Миколаївна - бібліотекар

Здрачук Алла Станіславівна – викладач іноземної мови

Ляска Олена Олегівна – викладач екології, географії

Ляска Олена Олегівна - соціальний педагог

Міщук Ольга Юріївна – викладач математики, фізики

Муравйова Раїса Петрівна - майстер виробничого навчання з професії «Швачка, Кравець»

Пахар Неля Григорівна – викладач біології

Попова Олена Іванівна - майстер в/н з професії «Слюсар-ремонтник, Електрогазозварник»

Рижко Людмила Станіславівна – викладач економіки

Щербан Наталія Терентіївна - майстер виробничого навчання з професії "Столяр, верстатник деревообробних верстатів"

Коврига Олена Миколаївна - викладач професійно-теоретичної підготовки

Титус Микола Іванович - викладач професійно-теоретичної підготовки

ПОПЕРЕДЖЕННЯ ВИНИКНЕННЯ КОМП'ЮТЕРНОЇ ЗАЛЕЖНОСТІ, НЕГАТИВНОГО ВПЛИВУ ІКТ НА ФІЗИЧНЕ І ПСИХІЧНЕ ЗДОРОВ'Я УЧНІВ

proflicey020 — Tue, 11 Mar 2014 08:39:25 GMT

Вивчаючи негативні чинники впливу на фізичний стан і здоров'я дітей, з'ясувалося, що одним із них, як це не прикро, виявився комп'ютер. Ми проаналізуємо фізичний стан і здоров'я дітей у безпосередній взаємодії з ІКТ. Зазначу при цьому, що поняттям ІКТ британські педагоги позначають усі сучасні засоби комунікації (комп'ютери, телебачення, мобільні телефони тощо).

У сьогоденні комп'ютери та інформаційні технології так глибоко проникли в усі сфери нашого життя, що складно собі уявити сучасну людину, яка б обходилася без них. Використання учнями у своїй діяльності комп'ютера всебічно впливає, на психічний розвиток дитини. Задіяні у всій повноті такі процеси, як мислення, уява, сприйняття, пам'ять. Наприклад, психологи відзначають, що робота з комп'ютером розвиває увагу, логічне та абстрактне мислення, а також сприяє формуванню творчих здібностей, а вміння користуватися Інтернетом може стати хорошою школою спілкування та навичок із пошуку та відбору інформації.

ІКТ сприяють:
• розширенню сфери можливостей для самостійної роботи учнів;
• свободі інформаційного обміну — доступ до оцифрованих інформаційних ресурсів за допомогою комп'ютерних технологій знімає відмінність між центром і периферією;
• посиленню мотивації учнів до навчання;
• використанню широких можливостей комп'ютера для навчання (у тому числі і в процесі різних ігор, наприклад ігор-стратегій);
• можливості стати членом віртуальної спільноти, спілкуватися з людьми усього світу в чатах, блогах, за допомогою електронної пошти тощо;
• можливості набуття нових компетенцій у процесі виконання, наприклад проектних робіт із застосуванням ІКТ;
• ефективнішому використанню часу учасниками освітнього процесу.

Незаперечний той факт, що комп'ютер із його великими можливостями допомагає людям, проте є і джерелом прихованої небезпеки для незміцнілого дитячого організму. Сучасний вчитель усвідомлює, що навчання комп'ютерній грамотності повинно бути нерозривно пов'язане з турботою про збереження здоров'я дітей.

Турбота про здоров'я — це найважливіша праця вихователя. Від життєдіяльності дітей залежить їх духовне життя, світогляд, розумовий розвиток, міц¬ність знань, віра у свої сили. (В. О. Сухомлинський)

Учням нашого навчального закладу ми пропонуємо провести самостійне дослідження за допомогою щоденника-самоконтролю часу спілкування із комп'ютером та самопочуття протягом певного періоду.

Листок самоконтролю тривалості роботи за комп'ютером
учня (учениці)______ групи ___________________

У ході дослідження можна з'ясувати про те, що учні часто навіть не можуть самі пояснити причину свого дискомфорту, прояви тривожності, безсоння. Діти відчувають схильність до залежності від комп'ютера, а деякі вже знаходяться на межі порушення психологічного здоров'я. Цей факт викликає занепокоєння ще і тому, що інформаційні джерела, сторінки мас-медіа рясніють повідомленнями про спалахи агресії та страшні криваві злочини, вчинені людьми, які, живучи у реальному світі, діють за правилами світу віртуального. Очевидно, що все це є наслідками комп'ютерної залежності.

Ознаки комп'ютерної залежності:
• пропуски учнів навчання унаслідок захоплення комп'ютерною грою вдома або через відвідування комп'ютерного клубу;
• перебування біля комп'ютера у нічний час;
• прийом їжі не відриваючись від комп'ютерної гри;
• уявлення і асоціювання себе з героями комп'ютерних ігор;
• відсутність інших захоплень, крім комп'ютерних ігор;
• надання переваги комп'ютерним іграм над живим спілкуванням;
• загальний час, проведений за грою, перевищує час виконання домашніх завдань, прогулянок, спілкування з батьками й однолітками, інші захоплення;
• проблема вільного часу, коли комп'ютер зламався;
• конфлікти з батьками та їх шантажування у відповідь на заборону проводити час за комп'ютером.

Комп'ютер витісняє з життя дітей читання книг, прогулянки, спорт і реальне спілкування, а у деяких підлітків спостерігаються ознаки залежності від комп'ютера, Інтернету або комп'ютерних ігор. Комп'ютер став для учнів другом, порадником, розвагою, учителем.

Не лише у навчанні, але і вдома учні використовують комп'ютери для різних цілей. Опитування показало і те, що багато хто з дітей не замислюється при цьому над збереженням свого здоров'я.

Щоб комп'ютер не виявився ворогом, а перетворився на дуже корисний інструмент, що полегшує життя, потрібно розумно підійти до питань організації робочого місця, правильного підбору виду занять, розподілу часу, використання нескладних вправ для зняття втоми і напруги.

Внаслідок безконтрольного проведення часу біля комп'ютера діти стають надмірно дратівливими, запальними, емоційно нестійкими. Постійне перебування за комп'ютером неминуче призводить до проблем із зором, серцевою діяльністю, опорно-руховим апаратом.

Ось, для прикладу, результати самоконтролю і самоаналізу учасників дослідження — відсоток учнів ліцею, що відчувають втому очей після тривалого спілкування з комп'ютером та кількість школярів із вадами зору:

Таким чином, комп'ютер впливає на всі біологічні характеристики організму людини і насамперед на її фізичне і психічне здоров'я, доповнюючи такі фактори — складові здоров'я:
• спадковість — 20 %
• рівень медицини — 10 %
• екологія — 20 %
• спосіб життя — 50 %

Здоров'я учня в нормі, якщо:
• у фізичному плані: здоров'я дозволяє дитині справлятися з навчальним навантаженням, дитина вміє долати втому;
• у соціальному плані: дитина комунікабельна, товариська;
• в емоційному плані: дитина урівноважена, здатна дивуватися і захоплюватися;
• в інтелектуальному плані: учень виявляє хороші розумові здібності, спостережливість, уяву, вміння самонавчатися;
• у моральному плані: учень визнає основні загальнолюдські цінності.

Вал електронної інформації поглинає дорослих і дітей, протистояти йому надзвичайно складно.

Інтернет — це як приплив. Його хвилі заллють комп 'ютерну індустрію та інші галузі життя, затоплюючи тих, хто так і не навчився триматися на плаву. Білл Гейтс, президент корпорації Майкрософт.

«Вміти триматися на плаву» — це вміти протистояти шквалу, стихії інформації, фільтрувати її, критично переосмислювати отримані дані, вміти провести межу між реальним світом і віртуальним, між живим спілкуванням і мережевим, справжніми друзями і друзями on-line.

Найбільше тривоги викликає той факт, що у дітей втрачається межа між реальним та віртуальним світами, причому саме віртуальний світ діти часто сприймають як реальний. А це призводить до нівелювання цінності життя і здоров'я. Конфлікт у свідомості учнів полягає в тому, що дитина, залишаючись у віртуальному світі, живе у світі реальностей, світі, що має свої закони, правила та вимоги. Уявне бачення життя діти намагаються перенести у реальне життя, поглиблюючи таким чином внутрішній конфлікт. Проблеми реальності часто відходять на задній план, інколи вирішуються віртуальними способами — агресивними та самознищуючими, а це, у свою чергу, породжує ще одну серйозну проблему сучасного суспільства — проблему десоціалізації підлітків.

Тривале перебування у віртуальному світі негативно впливає на дитину, спричиняючи відхилення в емоційних психічних станах та підвищення рівня тривожності. Ігри зі сценами насильства, вбивств, які спонукають віртуального героя до насильства заради виживання, служать приводом для неусвідомленої зміни свого ставлення до світу, суспільства, до самого себе, що, зрештою, призводить до посилення дезадаптації дитини. Граючи у комп'ютерні ігри, діти постійно перебувають у стані тривоги, часто бувають агресивними, особливо якщо їм заважають займатись «улюбленою справою», тобто грою. Виграючи, вони перебувають у стані ейфорії, яка дуже швидко змінюється тривогою: необхідно знову грати, щоб отримувати енергетичний «заряд».

Проводячи значну кількість часу перед комп' ютером, діти перестають цікавитися усім, що не має до них відношення. Руйнуються стосунки з рідними, друзями. Підліток «ховається» у віртуальному світі, у якому сам стає вигаданим персонажем: у спілкуванні з іншими неадекватний (продовжує «воювати», але уже з реальними людьми), намагається дізнатися, які почуття переживає реальна жертва, жива людина, тобто переносить віртуальні сцени насильства у реальність.

Тому, враховуючи все сказане вище, з'ясуємо негативні чинники ІКТ:
• зменшення частки «живого» спілкування;
• відмирання традиційної культури читання, нівелювання книги;
• поява різнотипної комп'ютерної залежності — аж до психічних розладів;
• розширення доступу до небажаної інформації;
• загроза здоров'ю (посилення гіподинамії, втрата зору тощо).

Кілька аргументів «проти» понаднормованого спілкування учнів із комп'ютером:
• Навантаження на зір. Офтальмологи забили на сполох у зв'язку з глобальною комп'ютеризацією і на¬віть придумали спеціальний термін — «комп'ютерний зоровий синдром», який зустрічається практично у всіх користувачів.
• Незручна поза. Робота за комп'ютером змушує школяра тривалий час дивитися на екран і одночасно тримати руки на засобах управління (клавіатура, миша, джойстик). Це змушує тіло займати певне положення і не змінювати його до кінця роботи. Через обмежені рухи під час тривалої роботи за комп'ютером виникають захворювання суглобів кистей рук, утруднене дихання, остеохондроз.
• Випромінювання. Те, що називається радіацією (гамма-промені і нейтрони), монітор взагалі не виробляє. Але потенціал між екраном дисплея і обличчям людини, що сидить перед ним, розганяє порошини пилу до величезних швидкостей. Необхідно постійно знижувати кількість пилу в приміщенні за допомогою вологого прибирання.
• Психічне навантаження і стрес у разі втрати інформації. Психологи стверджують, що комп'ютер може стати причиною довготривалих порушень психічного та інтелектуального розвитку дітей. У так званого комп'ютерного покоління гірше працюють деякі види пам'яті, спостерігається емоційна незрілість, безвідповідальність. Комп'ютероманія виникає тоді, коли діти прагнуть компенсувати відсутність чуйності й тепла в реальному світі, занурившись у світ віртуальний. Комп'ютерна залежність — проблема, з якою намагаються боротися у всьому світі.
• Десоціалізація. Відчуваючи тривогу, дитина стає агресивною або прагне «піти»: в алкоголізм, наркоманію, релігійні секти і, зрештою, у гру. Занурюючись у віртуальний світ, дитина ніби відгороджується від реальності, перестає цікавитися навколишнім. Діти, що надають перевагу віртуальному середовищу, не вміють «вливатися» у соціум, який живе реальним життям, ставить реальні вимоги і диктує реальні правила поведінки. Такі діти мають великі труднощі у спілкуванні, не впевнені в собі, закомплексовані та сором'язливі, водночас вони культивують у собі неврівноваженість, неуважність, неохайність, самоізоляцію, втрату звичних цінностей, внутрішніх орієнтирів, байдуже ставлення до близьких.
• Комп'ютерна залежність. Не менш небезпечна, ніж наркотична, оскільки призводить до значного порушення психічного і фізичного здоров'я школярів. Особлива підступність комп'ютерної залежності полягає в тому, що процес звикання відбувається повільно і непомітний на перших стадіях. Поступово дитина проводить за комп'ютером все більше часу, він стає для неї не лише джерелом знань, а й починає емоційно заміняти школяреві оточуючих людей. Психіка дитини ще не-достатньо стійка, деякі комп'ютерні ігри та інформація з Інтернету можуть призвести до змін світогляду, перегляду моральних норм тощо. У серйозніших випадках можуть виникнути психічні розлади. Шкільне дослідження засвідчило поінформованість школярів про комп'ютерну залежність, однак певна частина учнів уже визнає свою залежність від комп'ютера.
Все це зворотний бік медалі, на якій написано: «Інформаційні та комунікаційні технології».

Як же зберегти безцінний дар природи — здоров'я?

З метою усунення шкідливих факторів необхідно:
• зменшення часу «спілкування» із комп'ютером;
• фізична активність;
• виконання комплексу спеціальних вправ для очей, постави, рук та ніг;
• спілкування з друзями у реальному вимірі, а не у соцмережах.

Таким чином, стає очевидним, що зловживання, комп'ютерними іграми, тривале перебування у віртуальному середовищі згубно впливають на особистість дитини. Тому вкрай важливо дорослим з'ясувати, що стає для дитини причиною самоізоляції:
• потреба самореалізації;
• емоційна розрядка;
• виявлення конформізму (модно, престижно, як усі);
• задоволення інтелектуальних потреб;
• розвиток важливих для життя якостей. З'ясувавши суть проблеми, легше спланувати стратегію подальших дій:
• корекцію дозвілля та навчальної діяльності школярів;
• залучення дитини до суспільної діяльності;
• корекцію стосунків у сім'ї;
• визначення життєвої перспективи, виходячи із самоусвідомлення своїх потенційних можливостей та ціннісних орієнтацій;
• урахування фізіологічних особливостей дитини як невід'ємної умови соціального розвитку;
• створення умов для успішної соціалізації дитини. Спільна робота сім'ї, школи, суспільства забез-печить вирішення поставленої проблеми, сприятиме вихованню фізично і психічно здорової молоді, фор-муванню ціннісно-змістового способу життя, з переконанням того, що здоровим бути необхідно.

Якісне навчання як основний чинник формування професійного та конкурентоспроможного робітника

orhidea6 — Wed, 30 Jan 2013 13:52:09 GMT

Підготовка робітників нової формації потребує оновлення не лише змісту освіти, а й форм і методів навчання.

У сьогоденній освітній практиці є багато різноманітних педагогічних технологій. Проте ми організували роботу педагогічного колективу на засадах педагогіки співробітництва, що найбільш відповідає принципам гуманізації та демократизації освіти, активізації пізнавальної діяльності учнів, забезпечує особистісно - орієнтований підхід до навчально-виховного процесу та партнерську співпрацю педагога й учнів. Досягненню цієї мети допомагає застосування на уроках теоретичного та виробничого навчання інноваційних методів, що в свою чергу сприяє якісному навчанню.

Педагогічний колектив є рушійною силою формування професійного та конкурентоспроможного робітника.

Успішний розвиток ліцею напряму залежить від працездатності й креативності педагогічного колективу, спроможного працювати в сучасній парадигмі освіти. Наші зусилля спрямовані на формування якісно нового типу педагога, що здатний легко сприймати та застосовувати педагогічні інновації, чітко розуміти вимоги й потреби часу.

У Шепетівському професійному ліцеї з професії «Столяр» готують учнів 4 ІПП з відповідною професійною освітою та педагогічною компетентністю. Це майстри виробничого навчання та викладачі спецдисциплін. Усі вони постійно підвищують рівень професійних знань та психолого-педагогічної майстерності, удосконалюють навички з користування комп'ютерною технікою, застосування новітніх педагогічних та інформаційних технологій навчання.

Сьогодні вони поділяться своїм досвідом роботи з учнями, досвідом в організації та проведенні якісних уроків як основних чинників формування кваліфікованих робітників.

М. В. Васик,
методист Шепетівського професійного ліцею

Мотивація навчальної діяльності учнів

orhidea6 — Wed, 30 Jan 2013 13:50:42 GMT

Фрагмент ділової гри на тему:
«Мотивація навчальної діяльності учнів»,
проведеної 20.03.2012 р. в рамках обласного семінару практикуму викладачів іноземної мови на тему: «Мотивація навчальної діяльності – запорука успіху навчально-виховного процесу»

Мета гри: визначити основні причини низької мотивації у вивченні іноземної мови та критерії формування позитивної учнівської навчальної мотивації.

Привила гри: поважати думку іншого;
час для роздумів - 5-7 хв.;
поставитись до завдання серйозно та відповідально.

Форма проведення ділової гри: це розгортання особливої діяльності учасників на імітаційній моделі.

Привила гри: всі присутні діляться на три групи. Нетрадиційність роботи полягає у тому, що у нас працює три незалежні групи:
• управлінці - молоді директори і завучі ПТНЗ;
• викладачі ПТНЗ;
• учні звичайних ПТНЗ.

Мотивація гри: Чому одні учні вчаться і здають всі предмети, а інші мають «неатестації»? Чому хтось успішно вписується в учнівський соціум, а в когось суцільні проблеми? Мотивація, її формування й корекція лежать в основі навчальних успіхів та негараздів. Багато проблем сучасної освіти є актуальними не лише для викладачів, майстрів, батьків та психологів. Насамперед вони позначаються на розвитку самої дитини, її поведінці, навчанні. Низька успішність, дезадаптація, недостатній рівень культури, що безпосередньо впливає на поведінку і спілкування учня, - далеко не повний перелік труднощів, з якими ми стикаємось щоденно.

Однією з проблем, що заслуговує особливої уваги, є відсутність інтересу до навчання, небажання молоді вчитися. Запитання : «Навіщо ти вчишся ?» - часто заганяє в глухий кут. Учень прагне уникнути відповіді, тому що не знає її або не може чітко сформулювати.

Оголошення проблемного питання: Напевно, в кожного з вас є учні, які в кінці семестру мають «не атестацію» з іноземної мови. Отож, зараз, перебуваючи «у шкурі» учнів, викладачів та керівників ПТНЗ, спробуємо розібратись, чому ж бувають не атестовані учні, як діяти кожному, щоб сформувати позитивну мотивацію до вивчення іноземної мови?

Робота в групах: учасники працюють у своїх групах, рішення записують на клейких папірцях, які потім прикріплюють до «Дерева рішень».

М. В. Васик,
методист Шепетівського професійного ліцею

Використання ІКТ навчання для активізації пізнавальної діяльності учнів

orhidea6 — Wed, 30 Jan 2013 13:48:47 GMT

Виступ методиста ліцею Васик М. В. на засіданні педагогічної ради 26 жовтня 2012 року на тему: «Використання ІКТ навчання для активізації пізнавальної діяльності учнів під час викладання предметів професійно-теоретичної та загальноосвітньої підготовок»

Нині володіння інформаційними технологіями — це така сама необхідність, як уміння читати і писати, а знання інформаційно-комунікаційних технологій — це невід'ємна складова інформаційної культури сучасного керівника закладу освіти та сучасного педагога.

Інформаційно-комунікаційні технології навчання (ІКТ) - це сукупність методів і технічних засобів реалізації інформаційних технологій на основі комп’ютерних мереж і засобів забезпечення ефективного процесу навчання. ІКТ – це сукупність графічної, текстової, цифрової, мовної, музичної, відео-, фото- та іншої інформації в електронному вигляді на будь-якому електронному носії або в електронній комп’ютерній мережі. ІКТ навчання – це електронні посібники, навчальні програми, презентації, слайди, буклети, відеофільми тощо.

Використання ІКТ у навчальному процесі пози¬тивно впливає на способи подання змісту навчання, управління навчально-пізнавальною діяльністю, контроль та перевірку засвоєння навчального матеріалу, а також відкриваються широкі перспективи під час вивчення спецдисциплін.

Відповідно до Державної цільової програми розвитку ПТО на 2011-2015 роки та Проекту гуманітарної освіти України до 2020 року передбачається активно впровадити у навчально-виробничий процес державних професійно-технічних навчальних закладів інформаційно-комунікаційні технології шляхом оволодіння комп’ютерною «грамотою» всіма ІПП та застосуванням своїх знань у навчальний процес. А відповідно до листа МОН молоді та спорту України №1/9-493 від 24.06.11 року «Щодо організації навчання з використанням інформаційно-комунікаційних технологій» кожен вчитель загальноосвітнього навчального закладу, незалежно від ступеня, типу, форми власності закладу та рівня своєї кваліфікації, повинен вміти орієнтуватися в інформаційному просторі, отримувати інформацію та оперувати нею відповідно до власних потреб і вимог сучасного високотехнологічного суспільства.

Наслідки діагностичних досліджень, які проводились мною у квітні 2012 року, свідчать, що наразі лише один ІПП ліцею з п’яти почувається «справді добре підготовленим» для впровадження комп’ютерних технологій у процес навчання своєму предмету. Не може не викликати занепокоєння той факт, що учні чотирьох викладачів з десяти не використовують комп’ютер у навчанні.

У сучасному світі потреба в комп’ютерних технологіях постійно зростає – вони необхідні і вдома, і на робочому місці. Тому вищезазначену статистику слід змінити.

Відповідно, у ліцеї були розроблені заходи щодо покращення комп’ютерної грамотності педагогів ліцею у 2012-2013 н. р. згідно яких зараз тривають курси комп’ютерної грамотності для ІПП ліцею під керівництвом інженера електронника, викладача інформатики та інформаційних технологій Буркацького О. А.

Відомо, що матеріал засвоюється учнями під час лекції на 5 %, читання – 20%, демонстрації – 30%, практичних дій – 75%, навчаючи інших – 90%. ІКТ навчання включають всі перераховані вище навчальні дії.

У своїй викладацькій роботі широко використовують ІКТ навчання такі викладачі загальноосвітніх дисциплін: викладач математики та фізики Міщук О. Ю., викладач суспільних дисциплін Гуменюк Л. Р., викладач інформатики Буркацький О. А., викладач географії Ляска О. О., викладач художньої культури Васик М. В.

Використовуються ІКТ навчання викладачами професійно-теоретичної підготовки. Варто зазначити, що лише викладачі професійно-теоретичної підготовки Кучер С. Є., Міщук Д. В., Щербан Н. Т., Коврига О. М. використовують ІКТ навчання під час проведення своїх уроків та позаурочних заходів. Саме вони практикують проведення поетапної атестації на відповідний розряд у комп’ютерному кабінеті за допомогою програми

Плідно працюють над укомплектацією відеотеки майстер-класів та проведення фрагментів уроків виробничого навчання Сурду О. О., Суслін Б. О.

Розроблено та укомплектовано презентації до усіх уроків Гуменюк Л. Р., Ляскою О. О., Міщук О. Ю., Васик М. В., Буркацьким О. А. Практикує роботу над створенням презентацій учнями ліцею Міщук О. Ю.

Мною створено та укомплектовано банк електронних посібників та підручників із предметів загальноосвітньої підготовки. І вже отримали собі ці підручники Здрачук А. С., Рижко Л. С.

Продовжує працювати над створенням електронного посібника Вінічук С. М.

ІКТ відкривають великі перспективи в методиці викладання матеріалу. Вони мають ряд безсумнівних позитивних властивостей, що вигідно відрізняють їх від традиційних методів. По-перше, це робота у групі (створення учнями презентацій, робота з навчальним тренажером). По-друге, можливе заняття в комп'ютерному класі. По-третє, індивідуальне навчання вдома з варіантом екстернату, що дозволяє розвивати в дитини навички самостійної роботи з декількома джерелами інформації. По-четверте, урізноманітнення контролю знань учнів. Нарешті, це дистанційне навчання.

Досвід використання ІКТ показує, що найбільш ефективне їх використання на уроці вивчення нового матеріалу чи узагальнюючого повторення. Викладачі ліцею, які апробовували ІКТ, відзначають, що використання дозволяє зробити на уроці набагато більше, ніж за допомогою традиційних засобів, підвищити інтерес учнів до предмета вивчення.

Звісно підготовка викладача до такого уроку — це трудомісткий процес, який потребує навичок володіння комп’ютерною технікою, а також більше часу для підготовки. Як відомо, доступ до технічних засобів у викладача-предметника обмеженіший, ніж у викладача інформатики. Враховуючи, що урок з використанням інформаційних технологій відрізняється від традиційного уроку, виникає запитання: як часто можна використовувати комп’ютер на уроках інших предметів, крім інформатики? Відповісти на таке запитання однозначно дуже складно. Мабуть, по – перше, це залежить від можливостей конкретного викладача, тобто від кількості уроків, які він зможе підготувати і провести з використанням інформаційних технологій. Це визначають специфіка предмету, зміст конкретного уроку, дидактичні можливості програмних засобів, створені для цього предмета, якості технічних засобів та володіння викладача цими засобами.

По-друге, це залежить від необхідності проведення такого уроку. Можливо, що проведення уроку з конкретної теми буде ефективнішим у традиційній формі і тому не слід його перевантажувати технічними засобами. Аргументами для проведення такого уроку можуть бути: дефіцит джерел навчального матеріалу, можливість демонстрування в мультимедійній формі унікальних інформаційних матеріалів (картин, рукописів, відеоматеріалів, процесів праці, майстер-класів тощо), візуалізація досліджуваних явищ, процесів тощо.

Підготовка мультимедійного уроку потребує ретельнішої підготовки, ніж традиційний урок.

Під час співбесіди з ІПП ліцею, які не використовують ІКТ навчання під час проведення своїх уроків, були названі наступні недоліки:
1. Немає комп'ютера в домашньому користуванні багатьох учнів і викладачів.
2. У викладачів недостатньо часу для підготовки до уроку, на якому використовуються комп'ютер.
3. Недостатня комп'ютерна грамотність педагога.
4. У робочому графіку вчителів не відведено час для дослідження можливостей Інтернету.
6. Складно інтегрувати комп'ютер у поурочну структуру занять.
7. При недостатній мотивації до роботи учні часто відволікаються на ігри.
8. Існує ймовірність, що, захопившись застосуванням ІКТ на уроках, учитель перейде від розвивального навчання до навчання наочно-ілюстративним методом.

Виходячи з вищезазначеного, пропоную:
1. Всім ІПП ліцею оволодіти комп’ютерною грамотністю в обов’язковому порядку до кінця 2012 року.
2. Головам методичних комісій :
2.1. проаналізувати та обговорити на своїх засіданнях стан впровадження ІКТ навчання викладачами на своїх уроках
2.2. опрацювати методичні рекомендації, розроблені методистом ліцею Васик М. В. щодо впровадження ІКТ навчання;
2.3. звернути увагу на впровадження ІКТ навчання під час проведення відкритих уроків та позакласних заходів ІПП, які атестуються у 2012-2013 н. р.;
3. Інженеру – електроннику Буркацькому О. А. сприяти у залученні кабінету №3 для уроків та позакласних заходів з використанням ІКТ навчання та сприяти у підготовці ТЗН до використання на уроках викладачами ліцею.
4. Методисту ліцею Васик М. В. стимулювати ІПП ліцею до використання ІКТ навчання на своїх уроках та в позаурочний час.

Виступ методиста ліцею Васик М. В. на засіданні методичної вітальні 02.02.2012 року на тему: «Впровадження на уроках електронних навчально-

orhidea6 — Wed, 30 Jan 2013 13:42:58 GMT

Використання електронних засобів навчання, а саме електронних дидактичних ресурсів, починає помітно впливати на сучасну освіту і культуру, створює умови для розвитку інноваційних методів навчання. І тому сьогодні перед керівниками навчальних закладів та викладачами ПТНЗ стоїть завдання не просто навчити учнів певного обсягу знань, а виробити в них уміння вчитися застосовувати набуті знання у практичній діяльності.

Нині володіння інформаційними технологіями — це така сама необхідність, як уміння читати і писати, а знання інформаційно-комунікаційних технологій — це невід'ємна складова інформаційної культури сучасного керівника закладу освіти та сучасного педагога.

Використання ІКТ у навчальному процесі позитивно впливає на способи подання змісту навчання, управління навчально-пізнавальною діяльністю, контроль та перевірку засвоєння навчального матеріалу, а також відкриваються широкі перспективи під час вивчення спецдисциплін.

Відповідно до Державної цільової програми розвитку ПТО на 2011-2015 роки та Проекту гуманітарної освіти України до 2020 року передбачається активно впровадити у навчально-виробничий процес державних професійно-технічних навчальних закладів інформаційно-комунікаційні технології шляхом оволодіння комп’ютерною «грамотою» всіма ІПП та застосуванням своїх знань у навчальний процес.

Дослідження свідчать, що наразі лише один вчитель з п’яти почувається «справді добре підготовленим» для впровадження комп’ютерних технологій у процес навчання своєму предмету. Не може не викликати занепокоєння той факт, що учні чотирьох викладачів з десяти не використовують комп’ютер у навчанні.

У сучасному світі потреба в комп’ютерних технологіях постійно зростає – вони необхідні і вдома, і на робочому місці. Тому вищезазначену статистику слід змінити.

Відомо, що матеріал засвоюється учнями під час лекції на 5 %, читання – 20%, демонстрації – 30%, практичних дій – 75%, навчаючи інших – 90%. ІКТ навчання включають всі перераховані вище навчальні дії.

ІКТ – це сукупність графічної, текстової, цифрової, мовної, музичної, відео-, фото- та іншої інформації в електронному вигляді на будь-якому електронному носії або в електронній комп’ютерній мережі.

Розвиток індустрії інформаційних послуг у сфері освіти, що включає виробництво електронних дидактичних ресурсів і програмно-методичного забезпечення, складає основу формування інформатизації в освіті.

ІКТ навчання – це електронні посібники, навчальні програми, презентації, слайди, буклети, відеофільми тощо.

Навчально-методичний комплекс відрізняється від традиційного методичного забезпечення способом зберігання, представлення, подання навчального матеріалу, а також організації роботи з ним. Методично обгрунтовано використання в навчально-методичному комплексі гіпертекстових технологій, графіки, комп'ютерного моделювання, мультимедійних технологій, інтерактивного діалогу між користувачем і системою, а також викладач має можливість здійснювати неперервне управління навчально-пізнавальною діяльністю учнів та активізувати їх навчання.

Визначення поняття електронного дидактичного ресурсу проведемо опосередковано через більш загальне поняття електронного видання.

Електронне видання — сукупність графічної, текстової, цифрової, мовної, музичної, відео-, фото-і іншої інформації. В одному електронному виданні можуть бути виділені інформаційні (або інформаційно-довідкові) джерела, інструменти створення й обробки інформації. Електронне видання може бути виконано на будь-якому електронному носії, а також опубліковано в електронній комп'ютерній мережі.

Електронний дидактичний ресурс повинен відрізнятися високим рівнем виконання і художнього оздоблення, повнотою інформації, якістю методичного інструментарію, якістю технічного виконання, а саме використанням мультимедіа технологій, наочністю, логічністю, інтерактивністю і послідовністю викладу.

Електронний посібник — це універсальний методичний посібник, який містить широке коло питань різних навчальних дисциплін, викладених у стислій формі, та призначений для використання в навчанні.

Електронний посібник має поєднувати в собі функції підручника і вчителя, довідково-інформаційного посібника і консультанта, тренажера і контролюючого знання програми.

Для того щоб електронний посібник щонайкраще відповідав пропонованим вимогам, потрібно, щоб він сполучав у собі функції підручника і вчителя, довідково-інформаційного посібника і консультанта, тренажера і контролюючого знання програми.

Для рішення цієї проблеми запропоновано використовувати системний підхід до створення електронних посібників. Системний підхід розглядає об'єкт як систему, що складається з безлічі взаємозалежних елементів, що утворюють певну цілісність, і системних властивостей.

Позитивні властивості використання ІКТ навчання
ІКТ відкривають великі перспективи в методиці викладання матеріалу. Вони мають ряд безсумнівних позитивних властивостей, що вигідно відрізняють їх від традиційних методів. По-перше, це робота у групі (створення учнями презентацій, робота з навчальним тренажером). По-друге, можливе заняття в комп'ютерному класі. По-третє, індивідуальне навчання вдома з варіантом екстернату, що дозволяє розвивати в дитини навички самостійної роботи з декількома джерелами інформації. По-четверте, урізноманітнення контролю знань учнів. Нарешті, це дистанційне навчання.

Досвід використання ІКТ показує, що найбільш ефективне їх використання на уроці вивчення нового матеріалу чи узагальнюю¬чого повторення. Викладачі, які апробовували ІКТ, відзначають, що використання дозволяє зробити на уроці набагато більше, ніж за допомогою традиційних засобів, підвищити інтерес учнів до предмета вивчення.

Так, серед викладачів нашого ліцею активно використовують ІКТ навчання Кучер С. Є., Демченко О. Ю., Буркацький О. А., Васик М. В., Гуменюк Л. Р.
- Обмін досвідом по створенню електронних посібників Вінічука С. М.
- Презентація по застосуванню ІКТ.
- Показ прикладів слайдів, електронних навчальних тренажерів, презентацій, фільмів.

Про хід виконання наказу №73 від 28.04.2011 р. «Про спільну роботу викладачів і бібліотекаря по виробленню в учнів навичок роботи із навчаль

orhidea6 — Wed, 30 Jan 2013 13:38:19 GMT

Виступ методиста Шепетівського професійного ліцею
Васик М. В. на засіданні педагогічної ради 09.04.2012 року

Протягом усього періоду дії даного наказу розгорнулась широка робота викладачів загальноосвітніх, професійно-теоретичних та загально професійних дисциплін з бібліотекарем ліцею Захарченко Л. М. по виробленню в учнів навичок із навчальною і технічною літературою.

Даний наказ було обговорено на засіданнях методичних комісій ліцею у травні 2011 року, на яких, у свою чергу, розроблено та розглянуто методи та форми роботи з учнями на уроках, які б сприяли розвитку в них елементарних навичок роботи із літературою.

Так, більшість викладачів ліцею, зокрема, Гуменюк Л. Р., Гуменюк І. Г., Ваколюк Т. С., Васик М. В., Демченко О. Ю., Коврига О. М., Сурду О. О., Кучер С. Є., Щербан Н. Т., надають учням списки рекомендованої літератури до відповідної теми, списки літератури для написання рефератів, підсумкових робіт; вчать учнів самостійно добирати літературні джерела до певних навчальних тем.

Бібліотекар ліцею Захарченко Л. М. систематично організовує та проводить інформаційний всеобуч для учнів груп І курсу у вересні місяці.

На засіданнях методичних комісій знайомить ІПП ліцею з новинками навчальної літератури, новими фаховими журналами, періодичними виданнями.

З метою розвитку в учнів інформаційної культури та умінь роботи з книгою в ліцеї проводяться бібліотечні уроки. Так, за протягом останніх двох навчальних років бібліотекарем Захарченко Л. М. були проведені бібліотечні уроки на такі теми:

«Бібліотека - скарбниця інтелектуального та духовного надбання людства» (для учнів І курсів), «Книга-джерело знань» (для учнів ІІ курсів), «Бібліотечно-бібліографічні засоби пошуку літератури. Інформаційно-пошукова робота.» (для учнів ІІ-ІІІ курсів), «Бібліографічний опис друкованих джерел інформації» (лекція для ІІІ курсів).

На превеликий жаль, проблема роботи з літературою, а й взагалі розвитку інформаційної культури в учнів залишається нагальною в наш час.

Для її вирішення бібліотекар ліцею проводить:
- індивідуальні бесіди з учнями та педагогами ліцею для виявлення їхніх інтересів та інформаційних потреб;
- раз в два роки анкетування читачів бібліотеки з метою виявлення їхніх уподобань та вивчення читацьких інтересів на тему: «Книга – супутник твого життя»;
- реєстрацію замовлень читачів для раціонального комплектування бібліотеки та організації довідково-бібліографічного апарату бібліотеки;
- ознайомлення з новою навчальною, методичною літературою шляхом оформлення книжкових виставок-переглядів;
- ознайомлення учнів та педагогів з пропозиціями із каталога періодичних видань.
-
Варто відзначити постійну співпрацю бібліотеки ліцею з районною центральною бібліотекою нашого міста. Для учнів І курсів працівники районної бібліотеки проводять ознайомчі екскурсії у світ книги.

Спільно з викладачем інформатики Буркацьким О. А. Захарченко Л. М. розробили інтегрований урок на тему: «Пошук джерел інформації за допомогою інтернет-ресурсів», який провели у 22 групі 5 квітня. У другій частині уроку (практичній) учні демонстрували свої здібності у пошуці необхідної інформації (схеми, ілюстрації, реферати, відео) до теми: «Круглопилкові, стругальні, фрезерні верстати».

Методистом ліцею Васик М. В.створено каталог електронних енциклопедій, довідників, газет і журналів; укомплектовано адреси сучасних електронних бібліотек (наукових, технічних, спеціалізованих). Ця інформація роздрукована в двох примірниках, зберігається в методичному кабінеті та в кабінеті №3 і є доступною для користування учнями та педагогами ліцею.

Всі вимоги даного наказу виконано і я пропоную його зняти з контролю.

Васик М.В.

Особливості загальноосвітньої підготовки у професійно-технічних навчальних закладах

orhidea6 — Wed, 30 Jan 2013 13:33:58 GMT

Дана стаття розкриває специфіку викладання загальноосвітніх предметів у ПТНЗ. Через призму дослідження простежується взаємозв’язок загальної і професійної освіти, їх співвідношення. Стаття допоможе молодому викладачеві-загальноосвітнику зорієнтуватися у руслі навчального процесу.

Загальноосвітня підготовка є вагомою складовою у навчанні професійно-технічного закладу. Вона допомагає молодій людині адаптуватись у сучасній сфері праці, де діють постійно змінні економічні умови, оновлюються напрями господарської діяльності, з’являються нові технології.

То ж яка специфіка викладання загальноосвітніх предметів у ПТНЗ? На що потрібно тут звернути увагу? Саме ця стаття допоможе у вирішенні даної проблеми, яка існує у кожному професійному навчальному закладі.

Звичайно, загальноосвітня підготовка у професійному навчальному закладі має свої особливості, тому достатній рівень середньої освіти тут не може бути забезпечений тільки за допомогою принципів, методів, форм і засобів навчання, які застосовуються в школі в старших класах.

Оскільки вивчення загальноосвітніх предметів здійснюється одночасно з вивченням загальнотехнічних і спеціальних предметів та з виробничим навчанням, то насамперед необхідно, щоб обидва види навчання взаємодоповнювали один одного.

Процес взаємного збагачення змісту загальної і професійної освіти, перерозподіл його згідно з тенденціями диференціації наукових, технічних знань визначає якісні зміни в змісті і процесі навчання в рамках діючих навчальних планів і програм.

Співвідношення загальної і професійної освіти регулюється принципом професійної спрямованості. Який говорить, що професійна спрямованість викладання – це таке використання педагогічних засобів (змісту, форм, методів навчання), які, забезпечуючи засвоєння учнями мінімуму знань, вмінь та навичок, водночас сприяють розвитку ціннісного і разом з тим цілісного за характером уявлення до даної професії, формуванню професійних якостей особистості.

Особливості взаємозв’язку змісту загальноосвітньої і професійної підготовки добре простежується на прикладі природничо–математичних дисциплін.

Такий взаємозв’язок може встановлюватись з метою збагачення, конкретизації. закріплення навчального матеріалу природничо-математичних дисциплін на матеріалі предметів професійно-технічного циклу, з метою забезпечення засвоєння учнями знань і умінь професійного характеру, з професійно-технічних дисциплін з опорою на відповідні теоретичні знання учнів природничо-математичних предметів, з метою розширення, поглиблення і доповнення загальноосвітніх знань при вивченні спеціальних і загальнотехнічних предметів.

Важливим засобом підготовки робітників є гуманітарні предмети. Особливу увагу треба приділити змісту роботи з української мови. Поряд з формуванням навичок усного і писемного мовлення українська мова відіграє велику роль у підготовці учнів до трудової діяльності. Вона є одним з найважливіших засобів залучення учнів до технічної мови, безпосередньо впливає на їх повноцінну роботу з навчальною і спеціальною літературою, розвиває здібності вільно висловлювати свої думки, отже, сприяє якісному засвоєнню теоретичного і практичного матеріалу. На уроках мови викладачам доцільно використовувати ділові тексти, які містять цінну для учнів інформацію про професійну діяльність.

Глибокий вплив на формування рис особистості молодих робітників здійснюють суспільні дисципліни. Як носії духовних, моральних, етичних цінностей, вони відіграють вирішальну роль у формуванні в учнів почуття відповідальності перед своїм майбутнім.

Викладання гуманітарних предметів повинно допомогти розвитку в учнів здібностей, необхідних для володіння професійним досвідом (знаннями, вміннями, спеціальними інтелектуальними прийомами). Це і є пізнавальний аспект професійного спрямування предметів.

Викладач повинен хоча б у загальних рисах знати весь процес професійної підготовки, знати, які складові цього процесу становлять для учнів особливу складність. Він завжди зможе виділити і посилити відповідно до свого предмета ті компоненти навчальної діяльності, які необхідні при оволодінні професійними знаннями.

У числі таких компонентів будуть різноманітність дій, способів, прийомів пізнавального характеру, які забезпечують підвищення культури розумової праці, розвитку технічного мислення, пошукової діяльності. Прикладом можуть бути вміння зіставляти і протиставляти вивчені поняття, факти, розмежовувати суттєві і несуттєві ознаки, встановлювати між ними зв’язки, обґрунтовувати судження, самостійно робити висновки з даних фактів.

Не менше значення має складання плану прочитаного тексту або узагальнюючих відомостей. Дуже важливі для сучасної робітничої професії навички складання схем, таблиць, користування словниками, іншою довідковою літературою. На цілому ряді уроків з гуманітарних предметів має місце термінологічна робота, безпосередньо пов’язана з професією.

Входження в професію – це одночасно входження в сферу соціально-виробничих, соціально-етичних відносин, які забезпечують колективну діяльність. Звідси випливає необхідність засвоєння морально-етичних аспектів професійної спрямованості, формування в учнів моральних якостей, важливих для майбутнього робітника.

Уроки літератури, історії дають можливість «оживити» ці якості робітника, зробити їх для учнів бажаними.

Світоглядний аспект професійної спрямованості вважається основним. Формування в учнів професійно-технічних навчальних закладів наукової картини світу, системи поглядів на природу, суспільство, людське мислення, на соціальну роль професії, на самого себе і своє призначення в житті, визначає особистість майбутнього робітника.

Проблемними залишаються питання розробки підручників та навчальних посібників, дидактичного матеріалу для ПТНЗ із урахуванням їх профільності, методичних посібників.

Отже, вищесказане дає підстави для висновку про те, що там, де педагогічні працівники оволоділи і постійно використовують методику відбору і структурування змісту навчального матеріалу на основі зв’язку загальноосвітніх і професійно–технічних дисциплін, де, виходячи із досягнень педагогічної науки і передового педагогічного досвіду, готуються і проводяться уроки, позаурочні заходи, помітне підвищення якості навчання і виховання учнів.

Отож випливає висновок, що необхідно постійно вести серйозну розмову про те, якою повинна бути загальноосвітня підготовка у професійно-технічних навчальних закладах і як найбільш ефективно використовувати резерви для її удосконалення, адже це допоможе майбутнім робітникам стати мобільнішими, зробить професійні заклади привабливішими для академічно здібної і економічно самостійної молоді.

Список літератури:
1. Бірюкова В.Зміст навчання в системі професійно-технічних закладах України//Профтехосвіта.-2010.-№11(23).
2. Пометун О., Пироженко Л. Сучасний урок.-К.: »А. С. К.»2005.-с.3.

Особенности общеобразовательной подготовки в профессионально-технических учебных заведениях

Васик М. В.