.
Головна » 2017 » Лютий » 11 » ОДИННАДЦЯТОГО ЛЮТОГО – ДЕНЬ ВИЗВОЛЕННЯ ШЕПЕТІВКИ
15:23 ОДИННАДЦЯТОГО ЛЮТОГО – ДЕНЬ ВИЗВОЛЕННЯ ШЕПЕТІВКИ | |
Шепетівська троянда Я привіз троянду з Шепетівки, Де окоп мій був у бур’яні. Де стріляв по танках я з гвинтівки, По хрестах фашистських на броні. Я привіз троянду з того краю, Звідки йде Корчагін по землі, Щоб несли нам лебедині зграї Добрі весни й сонце на крилі. Підвели фіалки сині брівки, Де окоп мій був у бур’яні. Я привіз троянду з Шепетівки – Юність у багряному вогні. Цей вірш написав Петро Микитович Біва, який брав участь у боях за визволення нашого міста від німецько – фашистських загарбників в 1944 році. 26 січня 1944 року розпочалися бої за визволення Шепетівки. Німецьке командування в ніч на 28 січня кинуло на захист міста сьому танкову дивізію. Бої точилися жорстокі і виснажливі. Очевидці цих подій згадують наступне: «Наші частини 29 січня знову розпочали наступ. Бої за Шепетівку тривали до 10 лютого. Бійці 496 – го і 654 – го стрілецьких полків вели героїчну боротьбу за кожну вулицю, за кожний будинок». Лише 11 лютого місто було звільнене від фашистів. На честь визволення міста Москва салютувала 12 артилерійськими залпами із 124 гармат. Ми сьогодні вшановуємо тих людей, хто захищав наше місто, нашу Батьківщину. Але й радянські війська понесли великі втрати у цих боях. У чотирьох братських могилах сьогодні покоїться 1713 воїнів – визволителів. Своїм життям вони наблизили світлий день визволення Шепетівки. Низький їм уклін! На жаль, сьогодні все менше залишається ветеранів – визволителів на Шепетівщині. Для них Велика Вітчизняна війна – це не історія, а подія, яка була, є і буде довіку болючою, незгойною раною. А ми завжди пам’ятатимемо, якою дорогою ціною наближався день визволення нашого рідного міста.  Коваль Богдан та Болюх Іван разом з класним керівникоми восьомого лютого відвідали учасника Великої Вітчизняної війни Редько Ольгу Іванівну. Із захопленням слухали учні розповідь Ольги Іванівни, яка згадувалала ті жахливі дні війни. На той час вона була дев’ятирічною дівчинкою Олею, яка бачила страхи війни. Пам’ять не може стерти минулого,вона назавжди залишиться в серцях ветеранів. М.М. Байло – класний керівник | |
| Категорія: Виховна та позакласна робота | Переглядів: 640 | Додав: proflicey020 | |
