Неділя, 24.06.2018, 15:25 | Вітаю Вас Гость | Реєстрація | Вхід
Головна » 2018 » Червень » 11 » НАШІ ВИПУСКНИКИ: КАПЕЛАН
08:15
НАШІ ВИПУСКНИКИ: КАПЕЛАН
Ми часто зустрічались і раніше, я знала,що він віршує, проте далі привітань мова не заходила-круговерть життя інколи забирає найцінніші хвилини для спілкування з людьми. Проте цього разу все було інакше: Олександр прийшов до ліцею із своїми віршами та споминами про навчальний заклад та з невідмовним бажанням поговорити з молоддю.

Хлопець мав рацію, бо встиг дещо пізнати у житті, зрозуміти, по-іншому подивитись на молоді і запальні часи, коли,здебільшого, молодь навчання та здобуття нових знань ставить на друге місце після дій на досягнення власних задоволень та уподобань. Вже пізніше, з роками, приходить розуміння дійсних цінностей життя.

Хоч і була обідня перерва, проте один за одним до кабінету підтягнулись учні, щоб просто відверто поспілкуватись. Навіть не сподівалась, що діалог буде таким цікавим і повчальним.



Олександр Добровольський розповідав, що народився він у робітничій багатодітній сім’ї 37 років тому. Навчався в загальноосвітній школі №8, а потім вступив до нашого ліцею, де протягом 1996-1999 років здобував спеціальність слюсаря механо-складальних робіт.

«За період навчання, - каже Олександр, - було багато цікавого і повчального. Тут мене «записали» в когорту робітничого класу, за що я вдячний майстрам Якименку А.В. та Головачук Т.Г. Тут мені відкрили світ поезії Сидорчук Л.Г. та Ваколюк Т.С. Назавжди залишаться в пам’яті уроки Маєвської О.Г. та Гуменюк Л.Р.

Після закінчення ліцею – служба в армії. Там я став топографом, хоч ази цієї воєнної спеціальності мені гарно дали на уроках ЗВ в ліцеї.»

Коли закінчилась військова служба, працював по спеціальності, а потім вступив до Камян’янець-Подільського національного університету, де здобув освіту філолога і журналіста. Пізніше вже була Львівська Богословська семінарія і життєві дороги капелана.

Олександр читав вірші, а на завершення зустрічі сказав: «Друзі, сучасна молода людина має бути ерудованою, професійно грамотною, комунікабельною і вміти знайти себе у суспільстві. Бажаю усім ліцеїстам натхнення в праці, щоб ніколи не зупинятись на шляху до досягнення своєї мети.

І ще: прислухайтесь до слів старших, бо з їхніх уст іде мудрість, виважена життєвим досвідом!».



Олександр готується до зустрічі з нашими хлопцями на Сході. Він,капелан, понесе туди віру, надію, любов та сподівання на швидкий мир.

А нам він залишив свої вірші.

Молитва за Україну

І знову я схиляюсь на коліна
В молитві щирій в тихий час нічний…
Молюсь за тебе, рідна Україно,
Мій рідний краю, серцю дорогий.

Як фіміам, нехай молитва лине
До Божого Престолу повсякчас,
Несу до тебе, Боже, Україну,
Щоб ти її помилував і спас.

Щалений шквал, неначе ту пір’їну
ЇЇ кидає, змучену в труді…
О Господи, врятуй же Україну,
Стань захистом для неї у біді.

ЇЇ нещасну ставлять на коліна,
І б’ють її в потилицю пани…
Постав на ноги, Боже, Україну,
Від рабського ярма її звільни.

____________________________

Не здаватись

Не здаватись ! – то кредо моє ! –
Йти вперед до найвищої цілі,
І коли навіть сил не стає,
До мети пробиратися сміло.

Мій девіз: «Не спинятись в житті,
Перешкоди усі подолати,
Через гори, бар’єри іти
І назад уже не повертати.

Не іти наосліп, не іти,
І без цілі в житті не блукати.
Проти течії завжди пливти,
В час грози руки не опускати.

А коли попереду стіна
На шляху несподівано стане,
Хай мене не зупинить вона, -
Подолаю я стіни обману!

____________________________

Молодість

О молодість ,- пора прекрасна,
Що може бути краще на землі?
Коли цвітеш, як сад, що родить рясно,
Летиш, мов птах,на вірному крилі.

Коли життя ще тільки почалося,
Тобі не видно ще твого кінця,
І не сивіє на чолі волосся,
І зморшки ще не бороздять лиця.

Коли в душі вогонь іще палає,
Коли немає в серці хвилювань,
Яскраве сонечко над шляхом сяє,
І ти не знав іще болючих ран.

Коли у серці ще горять надії,
А ти летиш невпинно, повен сил:
Рука ворожа ще не вкрала мрії,
Не відібрала смерть у тебе крил.

О молодість!.. Яка пора прекрасна...
Але кому ти віддаєш її?
Кому цвітеш, мов сад, що родить рясно?
Кому даруєш сили всі свої?

Ти, молодість, пора така чудова,
Коли ти, наче квіточка, цвітеш,
Але немає кращого нічого,
Якщо життя Вітчизні віддаєш!
____________________________

КТО В МИРЕ Я?

Хожу, брожу я по дороге мира,
Уставший так, измученный грехом...
Я не родился для большого пира,
А на пути то молния, то гром.
Кто в мире я? И для чего родился?
Наверное, я -маленький росток,
Что к солнышку отчаянно пробился,
Но всё же почему-то одинок.
Ещё зелёным был, меня топтали,
Но выжил я на матушке-земле,
И надомною часто пролетали
С весенней песней стаи журавлей.
Кто в мире я? И для чего родился?
И цель какая в жизни мне дана?
Я зёрнышком лишь в землю опустился,
Чтобы кого-то пробудить от сна.
Родился я не для большого пира,
А Богом послан людям послужить...
Я выживу и выросту для мира,
Для вечного добра в нём буду жить.


Л.Г.Сидорчук - заступник директора з ВР
Категорія: Виховна та позакласна робота | Переглядів: 27 | Додав: proflicey020