.
Головна » 2017 » Лютий » 23 » Герої нашого часу
08:59 Герої нашого часу | |
Всіх до одного ми повинні пам’ятати, Хто нас в цей час тяжкий на Сході захищав, Щоб знала кожна вбита горем мати, Що недаремно син життя своє віддав. З метою виховання в учнів патріотизму, шанобливого ставлення до Батьківщини, гордості за наших захисників, 21 лютого 2017 року, класним керівником групи № 104 Здрачук Аллою Станіславівною у Шепетівському професійному ліцеї було організовано зустріч учнів груп №104 та 204 з учасниками бойових дій в зоні АТО. З болем в очах Дзюба Ігор Валерійович - 90 ОАМБ, голова спілки міськрайоного об’єднання учасників бойових дій в зоні АТО, Корнієнко Вадим Володимирович - 7 бригада, Літнарович Вячеслав Вячеславович - 5 батальйон ДУК ПС, Груздєв Дмитро Олексійович - 7ма БТО, Садюк Сергій Володимирович - учасник бойових дій в зоні АТО Національна гвардія, Шульженко Артур Іванович - учасник АТО 8 полк розповідали учням, що пережили за час, проведений в зоні АТО, поділилися з усіма присутніми спогадами і своїм прикладом показали, що не тільки словами можна любити свою Батьківщину, але й вчинками доводити це. Спогади були емоційними та пронизані болем. Але захисники сповнені оптимізму та готові в будь-який момент стати у стрій і боронити рідну землю й надалі. Розповіді воїнів АТО нікого не залишили байдужим, адже ніхто не міг стримати сліз слухаючи про те, через що їм довелось пройти та переглядаючи відео «Цитадель. Кіборги».  Нерідко в небесній височині можна побачити, як раптово, немов одірвавшись, падає зоря і згорає блискавично, не встигнувши долетіти до землі. Падаюча зірка – це раптово обірване чиєсь життя. Так 20 січня 2015 відійшов за межу вічності командир роти вогневої підтримки, старший лейтенант Іван Іванович Зубков «Краб», який брав участь у деблокуванні підрозділів, що боронили Донецький аеропорт. Під час одного з боїв він викликав вогонь артилерії на себе, прикривши відхід підрозділу. Старший лейтенант загинув унаслідок підриву бойовиками другого поверху нового терміналу. 30 грудня 2015 року Президент України Петро Порошенко, ураховуючи особливі заслуги перед Батьківщиною Івана Зубкова та зважаючи на зразкове виконання поставлених завдань особовим складом, своїм указом постановив присвоїти ім'я Героя України старшого лейтенанта Івана Зубкова 90 окремому аеромобільному батальйону 81 окремої аеромобільної бригади високомобільних десантних військ Збройних Сил України.  Зубкова Антоніна Петрівна, Зубков Іван Іванович - батьки Героя України, які приїхали на зустріч із учнями ліцею поділилися спогадами про свого сина, який героїчно загинув обороняючи нашу країну. Рідні Івана привезли із собою захисну каску воїна, яку на жаль, не судилось йому більше носити, але яка врятувала життя його бойовому побратиму. Також усі присутні мали змогу переглянути відеофільм присвячений Зубкову Івану Івановичу та вшанували пам’ять полеглого Героя і усіх тих, хто загинув на Сході держави хвилиною мовчання. Мама Івана Зубкова подарувала портрет свого сина і тепер Герой України щодня зустрічає і проводжає поглядом учнів, нагадуючи кожному, що він поклав життя за мир у нашій державі. Батьки Івана були зворушені, що незважаючи на те, що вони із м. Деражня Хмельницької області та у м. Шепетівка у Краєзнавчому музеї є також дошка пам’яті їхньому полеглому сину, якій вони вклонилися відвідавши музей одразу після зустрічі. На зустрічі з учнями також були присутні: помічник-консультант НДУ Мацали Р.М. Топчій Ірина Павлівна, Дзекар Наталя Михайлівна - координатор центру допомоги учасників бойових дій в зоні АТО у Хмельницькій області; Черноус Віктор Якович, Широкий Ростислав Григорович, Павлюк Микола Миколайович, Гурінович Олександр Васильович - представники Шепетівської спілки ветеранів Афганістану, які побажали учням мирного неба, закликали до гарного навчання і відповідальності за доручену справу аби бути гідними патріотами своєї Батьківщини. Також від ГО «Інститут солідарності громад Романа Мацали» Топчій Ірина Павлівна подарувала учням 2 та 3 курсів Шепетівського професійного ліцею підручники з англійської мови (11 клас) та книгу П. солтиса «370 днів у камуфляжі».   Юнаки 104 та 204 груп задавали питання, які їх цікавили. Відповідаючи на дані запитання хлопців, запрошені воїни намагалися у доступній формі розповісти учням про життя на війні, про те, як боронилися і наступали, про допомогу волонтерів, про солдатську єдність, братство, і про все те, що цікавило молоде покоління.  Хлопчаки подякували гостям за їх бойовий дух, за незламний характер та жагу до перемоги й побажали Божої опіки у справі захисту рідної землі. Ця зустріч нікого не залишила байдужим. Невідомо, скільки ще триватиме війна. Але ми маємо надію, що справедливість та мир знову запанують на просторах єдиної України! О. Ящук | |
| Категорія: Виховна та позакласна робота | Переглядів: 530 | Додав: proflicey020 | |
